Перейти до вмісту
Home » Як працює Червоний Хрест на Донбасі?

Як працює Червоний Хрест на Донбасі?

Швейцарський бізнесмен Анрі Дюнан, проїжджаючи повз італійське селище Сольферіно 24 червня 1859 року, став свідком кривавої битви між австрійцями та італійцями, у якій загинуло 40 тисяч солдатів. Але найбільше вразила Дюнана відсутність будь-якої медичної допомоги для поранених, залишених помирати просто на полі бою. Повернувшись на Батьківщину, бізнесмен вирішив підняти цю проблему, і вже 1863 року у Швейцарії створили Міжнародний комітет допомоги пораненим, відомий нині як Міжнародний комітет Червоного Хреста. Зараз організація функціонує як частина Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.

Швейцарка Аріан Бауер приїхала в Україну вперше цього року. Вона є членом делегації Міжнародного комітету Червоного Хреста, який працює в зоні антитерористичної операції. Аріан відвідала з гуманітарною місією достатньо проблемних країн і найбільше занепокоєна тим, що люди мало знають про діяльність Червоного Хреста. Це дійсно болюче питання, адже постраждалі просто не знають, куди звертатися, особливо опинившись по іншу сторону конфлікту.

Джерело: www.srf.ch

Пані Аріан, у чому полягає ваша діяльність як члена делегації Червоного Хреста?

За освітою я економіст, проте моя діяльність стосується більше менеджменту. Насправді у кожній країні, залежно від ситуації, обов’язки можуть змінюватись, проте зазвичай я координую гуманітарну допомогу. Багато людей вважає, що Червоний Хрест – це винятково медична організація. Це не так. Звичайно, лише лікарі можуть забезпечити медичну допомогу цивільним, що стали жертвами конфлікту, проте на цьому наша діяльність, безперечно, не вичерпується.

Де ви працювали до відрядження в Україну?

Я відвідала з гуманітарною місією Киргизстан, Чад, Філіппіни, Іран та Центральну Африку. При чому не завжди наша делегація займалася питаннями збройних конфліктів. Наприклад, на деяких африканських територіях основним викликом для нас стало забезпечення місцевих мешканців їжею та питною водою.

З чого починається функціонування організації на певній території?

Найперше і, мабуть, найголовніше – встановити контакти з урядом країни, місцевою владою, збройними формуваннями – простіше кажучи, з усіма, хто хоч якоюсь мірою відповідальний за територію нашої діяльності. Якщо вони не розуміють нас (що буває вкрай часто), довіри не буде. І, таким чином, уся наша допомога буде неможлива.

Джерело: http://nashagazeta.ch

Як ви домовляєтесь із непідконтрольними уряду формуваннями?

Просто намагаємось пояснити, що ми «забули» на їх території. Звичайно, запевнюємо у нашій нейтральності і відсутності зв’язків з урядом, проте це не завжди переконує. Наприклад, «Аль-Каїда» відмовилася йти на контакт з Червоним Хрестом. Подібні радикальні організації не допускають нас на «свої» території.

З терористами на Донбасі було простіше домовитися?

Важко сказати. Оскільки ми працюємо цілком у рамках Женевської конвенції, то нам вдається апелювати до статусу міжнародної організації. Але «рядові» сепаратисти не завжди розуміють нашого призначення і виникають проблеми. Проте російський комітет також допомагає жителям Донбасу, в основному переселенцям.

Ви працюєте в Міжнародному комітеті Червоного Хреста, але ж є також національні відгалуження. Ваш комітет діє окремо?

Нам важко діяти окремо хоча б тому, що люди із національних комітетів краще знають зону нашої діяльності. Ми, звичайно, співпрацюємо з ними, зі свого боку допомагаючи з фінансуванням гуманітарної допомоги. У зоні АТО також працюють українські національні комітети.

Джерело: http://nashagazeta.ch

А як щодо співпраці із журналістами?

Важливе правило нашої діяльності – конфіденційність. Те, що побачив і почув член Червоного Хреста, ніколи не потрапляє до преси. Це не правильно хоча б тому, що нам перестануть довіряти. Завдання Червоного Хреста – змінити ситуацію на користь потерпілих, а не урядів чи будь-яких інших організацій. Якщо ми бачимо якісь проблеми, звертаємося лише до відповідальних осіб для їх вирішення.

А якщо вони відмовляють?

Звичайно, буває і так. Недостатньо бюджетних коштів чи ще якісь проблеми. У такому випадку ми «йдемо» на рівень вище, і так доти, доки щось не буде змінено.

 

Спілкувалась Анна Бикова

ПОДІЛИТИСЯ:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.