Зелене світло: міський екостиль

За даними ООН станом на 2014 рік 54% всіх людей на планеті проживають у містах. Світ іде шляхом подальшої урбанізації. Міста, крім економічних можливостей, дають постійний доступ до базових атрибутів комфорту: житла, чистої води, електроенергії, каналізації. Надавати такі блага на обмеженій території дешевше та екологічніше. Наразі мегаполісам кинуто справжній виклик: чи зможуть вони впоратися з дорожніми колапсами, знизити рівень викидів небезпечних речовин в атмосферу, надати житло та доступ до інфраструктури всім охочим?

Урбоекологи разом із футурологами придумують концепції екоміст, де викиди вуглекислого газу в атмосферу будуть мінімальними, енергія братиметься лише з поновлювальних джерел, а кам’яні джунглі гармонійно поєднуватимуться з екосистемою.

Поки проекти перебувають на стадії розробки, деякі сучасні поселення вже зараз намагаються наблизитися до мети. Далі – про кілька ініціатив, що допомагають зробити міста більш екологічними.

Міські городи

Настали часи, коли місто втомилося саме від себе. Фрукти та овочі з супермаркетів більше не тішать, батьки бажають поділитися з молодим поколінням, звідки береться капуста, жителі мегаполісів втомлюються від стресової роботи і хочуть бути ближчими до природи. Так, агрокультуру полюбляють дедалі більше, а міські городи стають дедалі популярнішими.

У 2009 році Марко Клаузен та Роберт Шоу після поїздки на Кубу посадили пересувний город «Сад принцеси» у міській забудові Берліна. Їх надихнуло поєднання елементів урбаністичного та сільського життя у Гавані, де офісні будівлі розташовані поруч із морквяними грядками. Повернувшись у Берлін, вони знайшли пустир у центрі міста і створили на його місці сад.

Зараз Клаузен та Шоу працюють зі школами та дитячими будинками, наочно демонструючи дітям, звідки беруться овочі. У їхньому саду може попрацювати будь-хто охочий. На території городу є навіть кафе, де готують страви з місцевих продуктів.

Марко Клаузен і Роберт Шоу активно просувають ідею міського городництва. Вони на власному прикладі доводять, що зміни простору міста під силу самим жителям, при чому для створення подібних проектів не потрібно багато грошей.

Схожі проекти існують і в інших країнах. Наприклад, жителі Мінська, натхнені «Садом принцеси», створили свій город. Фермерський рух сильний у мегаполісах США. У Бразилії існують аналогічні ініціативи: жителі збирають органічне сміття, а потім учасники проекту компостують відходи та збагачують землю добривами у парках та на міських городах.

Нульові відходи

Не критикувати систему роздільного збору сміття в Україні просто неможливо: переробка не налагоджена, контейнерів немає, люди не звикли сортувати відходи. Але спроби налагодити ситуацію тривають: наприклад, рух «Україна без сміття» влаштовує просвітницьку роботу і допомагає киянам екологічно позбуватися відходів.

І хоча Україна за рівнем переробки сміття далека від ідеалу, на світі є місця, де звалища та печі для спалювання сміття практично перестали існувати. Концепція нульових відходів стає дедалі популярнішою: вона має на увазі те, що жителі міста спочатку намагаються виробляти якомога менше сміття, а потім ті відходи, які все ж виникли, сортують та переробляють.

Невеличке італійське містечко Капаннорі досягло практично повної нульової переробки. Декілька років тому жителі не погодились із будівництвом сміттєспалювального заводу на території міста і у 2007 році стали піонерами експериментальної програми Zero Waste. Влада за 5 років налагодила систему збору та сортування відходів. Спочатку проводилася освітня робота: людям у будинки доставляли спеціальні контейнери з інструкцією. Пізніше знизили податкові тарифи для родин, що викидали менше сміття.

Люди організовують своє життя так, щоб не залишати після себе сміття: не використовують пластикових пакетів, скуповуються на фермерських ринках, одягаються на секонд-хендах.

Міста сонця та вітру

Колись інвестиції в альтернативні способи виробництва енергії вважались утопічними – зараз це не лише екологічно, а й вигідно. Наприклад, Google фінансує розробку сонячних батарей та вітрових двигунів.

Німеччина – лідер серед індустріальних держав за використанням енергії з поновлювальних джерел. У США також намагаються переходити на «зелену» енергію, на яку покладають великі надії, – наприклад, у Техасі вона стала найдешевшою. У рамках експерименту декілька міст у США повністю перейшли на енергопостачання з альтернативних джерел – Аспен у штаті Колорадо і Берлінгтон у штаті Вермонт.

Кожне покоління замислюється над тим, що воно залишить своїм нащадкам. Забруднене повітря, сміттєві кладовища та відходи – не найбажаніший дарунок. Екологічний спосіб життя – це не примха чи дивацтво, а необхідна умова існування людини на планеті.

Думка експерта

Анатолій Павелко, еколог:

Мені подобаються усі перераховані концепції. Усіх їх цілком можливо реалізувати і в Україні, хоча й не одразу. Екологічні програми у нас у країні існують, та, на жаль, держава ставиться до таких ініціатив зовсім не серйозно… Та наближення світлого майбутнього в наших руках. Наприклад, вітровий двигун відносно простий у створенні та використанні. Його можна навчитися конструювати на майстер-класі, потім встановити кілька вітряків на заміській ділянці і забути про рахунки за електроенергію.

 

Досліджувала Анастасія Моісеєва

ПОДІЛИТИСЯ:

Leave a Reply

Top