Перейти до вмісту
Home » Кримський вечір: повернення додому

Кримський вечір: повернення додому

9 серпня світ відзначає Міжнародний день корінних народів. Це свято започаткувала Генеральна асамблея ООН у 1994 році, щоб пошанувати багатство культур та привернути увагу до проблем бідності, позбавлення майна та дискримінації корінних жителів. На території ж окупованого Криму сталося все навпаки: цей день розпочався з низки порушень основоположних прав людини.

З останнім словом у Верховному суді окупованого Криму виступає заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз: “Мені судилося прийняти вирок для всього кримськотатарського народу від Російської Федерації, яка окупувала мою Батьківщину”. Його затримали в січні 2015 за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України.

Російські силовики проводять обшук у будинку Умера Емірамзаєва, мулли Кіровського району Криму. Попри хворобливий стан релігійного діяча, його змушують підписувати якісь документи. Йому стає зле, викликають швидку, а згодом доправляють чоловіка до лікарні. На підтримку Умера Емірамзаєва збираються десятки представників місцевого населення.

Залізничний суд Сімферополя присуджує 76-річному кримськотатарському активісту Серверу Караметову 10 діб адміністративного арешту через “опір поліції”. Його затримали за одиночний пікет під будівлею Верховного суду Криму. Активіст тримав плакат із написом: “Путін, наші діти – не терористи!”. Караметова ще й штрафують на 10 тисяч рублів за “порушення порядку проведення одиночного пікету”. Сервер Караметов страждає на хворобу Паркінсона, має порушення координації та мови.

Тим часом в центрі Києва в Американському домі триває Qırım Akşami – Кримський вечір. Мотиви національної музики кримських татар чути ще із сусідньої вулиці. Поряд із входом до будівлі вишиковується довга черга. Лунають вітання знайомих, які давно не бачилися, колег, які поспішали сюди з роботи, та дитячий сміх. Одні приходять сюди ознайомитися з кримськотатарською історією та культурою, а інші – привернути увагу до порушення прав корінних народів на території окупованогопівострова. На гостей свята чекають народні пісні й танці, показ національного вбрання від кримськотатарської дизайнерки Ельвіри Усманової, виступ джаз-бенду та панк-рок групи, а також кримське вино й солодощі.

 

Захід спільно проводять Міністерство інформаційної політики, Меджліс кримськотатарського народу, Кримськотатарський ресурсний центр та Американський дім. До організації також долучилися представники МЗС Естонії та Естонського інституту з прав людини.

Увійшовши на територію Американського дому, усюди бачиш зустрічі добрих друзів: лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв обіймає співачку Джамалу, голова Меджлісу Рефат Чубаров вітає родину керівника Кримськотатарського ресурсного центру Ескендера Барієва. У такій атмосфері дух Криму відчуває навіть той, хто ніколи там не був.

Перша заступниця Міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова розповідає:

Сьогодні ми переживаємо новітню історію нашої країни, де Крим став частиною суспільно-політичного дискурсу. Такого не було ніколи до 2014 року й саме тому відбулася окупація. Якщо ми не засвоїмо цей урок і не зможемо максимально інтегрувати Крим з інформаційної та суспільно-політично ї точки зору, шансів на те, що ми його втримаємо з точки зору людей, дуже мало. Цей захід – сигнал про те, що Україна не забула про Крим, що продовжує виборювати його. Це адвокація, це промоція, спроба ще більше інтегрувати Крим, розказати про те, що там є корінний народ, який є носієм цінностей і культури цієї землі, а не залишком татаро-монгольського іга, як показує його російська історіографія.

Цього року минає десятиліття з моменту прийняття Декларації ООН про права корінних народів. Основним критерієм визначення корінного народу вона встановила власне усвідомлення ним себе таким відповідно до своїх звичаїв і традицій. У 2007 році Україна не підтримала документ. Зміни в політиці щодо корінних народів розпочалися лише в 2014 році, вже після окупації Криму.

У своїй промові Мустафа Джемілєв згадує статтю 30 Декларації. У ній ідеться про те, що воєнні дії на територіях корінного народу не проводяться, крім випадків, коли є пряма згода чи прохання його представників. Якби Україна підтримала документ раніше, він міг би стати ще одним аргументом спротиву російській владі. “Я сподіваюся, що окупація Криму – це остання окупація, яку може собі дозволити Росія,” – наголошує лідер кримськотатарського народу. І йому аплодують усі.

Міністерство інформаційної політики підрахувало: на території України проживає 300 тисяч кримських татар, 2000 караїмів та 400 кримчаків. Нині цим народам загрожує агресивна політика окупаційної влади Росії на півострові.

Але в центрі столиці під відкритим небом досі лунають кримськотатарські пісні. Люди з цікавістю виглядають із вікон навколишніх будинків, аби побачити колоритні народні танці. Мустафа-ага стоїть у загальній черзі біля входу в Американський дім, адже він – “з народом”. Молодь грає кримськотатарський панк-рок і представляє унікальні лінії одягу. Культура народів Криму живе і житиме.

 

Відвідала Ірина Родіна

ПОДІЛИТИСЯ:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.