Перейти до вмісту
Home » Від хорошого до великого: засновник CouchSurfing про успіх і час

Від хорошого до великого: засновник CouchSurfing про успіх і час

Зробити стартап без ідеї. Перетворити власну пристрасть на прибутковий бізнес. Заробляти мільйони на ресурсі людської довіри. Усе це можливо, як розповідає і підтверджує власним прикладом Кейсі Фентон, засновник та голова правління у CouchSurfing.

CouchSurfing  (з англ. дослівно подорож диванами)  – мережа гостинних людей з усього світу, члени якої запрошують мандрівників до своєї оселі або зупиняються у місцевого жителя, щоб дізнатися більше про місцеву культуру. Зараз платформа об’єднує майже 3 мільйони людей з більше 230 країн світу.

Про неможливе і реальне в бізнесі, про час і людей, про успіх і випадок  ми розпитали Фентона, який приїхав на фестиваль стартапів до Києва.

Що робить стартап успішним? Назвіть 5 основних пунктів.

Усі зазвичай думають, що запорука успіху – це або команда, або фінансування. Ні. Правильно підібраний час на першому місці. Створення YouTube до появи доступного швидкісного Інтернету не мало б сенсу. Час – це найважливіше.

Команда – на другому місці. Люди мають дуже велике значення. Правильний план винагород і заохочень, планування поділу часток капіталу. Важлива проблема, яка постає перед стартапами сьогодні, це як надихнути людей працювати справді сумлінно. Але сказати «Гей, давай, працюй якісно, але в мене нічого немає, все, що я  можу тобі запропонувати – це рукостискання» ви можете лише 2-3 людям-ентузіастам. Але аби збільшити команду до 20 людей, скажімо, вам потрібні правильні документи, план поділу активів або щось подібне.

Але проблема в тому, що це коштує багато, десь 10 тисяч доларів. І після того, як ви це працюєте над цим з адвокатом, всі підписують такий план, люди не знають, що вони підписали. Він йде у шухляду або в сміття, і всі забувають про нього,  це не стимулює їх до роботи. Адже вони не знають, чи справді володіють частиною компанії. Тому якщо ви маєте систему,  яка може показати людям, що вони справді є частиною справи, і вони можуть її бачити і повірити, це дасть нову якість колективної роботи. І це важливіше за ті класичні відповіді, як зробити стартап. Гідно заохочувати – це важливо.

А ще вам може просто пощастити. Ви можете вийти на ринок, де у вас не буде шансу провалитися. Коли цей запит на ринку величезний, просто вибуховий. А може бути й навпаки: ви класна команда, але ринок дуже тяжкий і закритий.

Де та лінія поділу між стартапом і успішним проектом? Коли стартап перетинає цю межу?

Це справді суб’єктивне питання. По-перше, це прибутковість. Чи може ця річ працювати самостійно із власним доходом? Інший момент – чи знайшла вона своє місце на ринку. Якщо ні, і все ще намагається, це все ще стартап. Якщо жоден із цих критеріїв не відповідає дійсності, ви все ще на початку шляху.

Створити стартап без ідеї, напевно, неможливо…

Чому ні? Можливо. Пам’ятайте, команда вирішує. Це найголовніше. У вас може не бути ідеї, але може бути стартап. Команда і час – ось найголовніше у цій справі.  Ідея – це добре, але реалізація і команда – ключові речі.

У вас може бути кілька знайомих, які дуже люблять стартапи і фінансування. І у вас є кілька ідей, які ви потенційно можете сформулювати. За наступні 6 місяців ви, може, придумаєте щось іще. Ви будете пробувати, тестувати, але просто любите працювати разом і любите якусь сферу: фінанси, медицину тощо. Ви можете започаткувати стартап, не знаючи, до чого хочете прийти.

І взагалі, деякі інвестори можуть дати людям гроші лише тому, що вони вірять в них, навіть не важливо над чим вони працюють. І вони кажуть: «Навіть якщо це не те, я хочу побачити їхню наступну ідею, бо я вірю в них».

Добре, але де тоді шукати ідеї? Рано чи пізно вони знадобляться в проекті. У яких сферах варто шукати, що ще не задіяно?

Усюди, насправді. Є дуже актуальний класичний принцип good-to great (від хорошого до великого). Джим Коллінз написав таку книжку.

Це принцип їжака: роби те, в чому ти найкращий в світі, чим ти найбільше захоплюєшся і що може приносити фінансову вигоду.

Потрібно запитати в себе, чого ти прагнеш, що тебе захоплює. Без такої пристрасті до справи нічого не вийде. Сидіти ввечері над цим, прокидатися вранці із цією думкою – це має бути щось, що ви просто любите. Інакше це ніколи не спрацює.

***

ДО РЕЧІ

Американський бізнес-консультант Джеймс (Джим) Коллінз у 2001 році опублікував книгу «Від хорошого до великого: чому деякі компанії здійснюють прорив, а інші ні». У ній він наводить «принцип їжака» як основа для успішної справи.

Концепція заснована на відомій новелі Ісайї Берліна «Їжак і лисиця». Люди у світі поділяються умовно на два типи. Лисиці – дуже хитрі створіння, які можуть вигадати десятки складних стратегій, як напасти на їжаків. Їжак вміє лише одне: згортатися в ідеально круглий і захищений м’яч з гострими голками в усі боки. Їжак завжди виграє, якими б підступними не були тактичні кроки лисиці.

У бізнесі цей принцип можна візуалізувати як перетин трьох кіл.

Компанії, які керуються принципом «від хорошого до великого», схожі на їжаків і будують свої стратегії на основі усвідомлення ситуації. Рядові компанії ж спираються на удавану сміливість і схожі на лисиць, які знають багато прийомів, але позбавлені постійності.

Коллінз написав: «Вам абсолютно не потрібно бути у великій індустрії, щоб послідовно виробляти якісний продукт. Не важливо, наскільки погана індустрія, кожна компанія із принципом «від хорошого до великого» зможе визначити свій шлях, як виробляти справді неперевершену продукцію та отримувати економічну віддачу. На це їй знадобиться в середньому чотири роки».

***

З Вашого досвіду, чи не було це ризиковано обрати таку модель для стартапу Couchsurfing? Ви пропонуєте людині приймати в гостях незнайомця. Як Ви подолали цей ризик і можливі сумніви щодо нього?

Знову-таки повертаюся до попереднього. Я робив те, що мені подобалося. Я прагнув зустрічати місцевих, вивчати цей світ, знайомитися з новими культурами і людьми. Можливо, був певний ризик, але це було другорядним, коли була можливість і мрія, які керували мною. Я не був упевнений, чи спрацює, але я був готовий спробувати і дізнатися. І якщо іншим людям це сподобалося, я знав, що це перетвориться на щось велике. Я не знав, скільки таких людей.

Які країни і міста виявилися найбільше зацікавленими в Couchsurfing? Ви говорили, що країни Скандинавії мають найвищий рівень довіри, і там було легко реалізовувати такий бізнес.

Можна по-різному дивитися на ці дані. Якщо дивитися за кількістю населення і запитів на приймання, то це класична п’ятірка: Лондон, Париж, Берлін, Стамбул, Нью-Йорк. Воно постійно змінюється. У перерахунку на одну особу я не скажу, вже давно не слідкую за такою статистикою. Але до речі, є дуже затребувані міста. У Венеції найскладніше знайти хоста. Потрібно надіслати 40-50 запитів, аби отримати місце.

Джерело: couchsurfing.com

А як щодо культурних стереотипів? Близький Схід здається більш закритим суспільством. Як справи із каучсерфінгом там?
Я скажу вам протилежне. Це дуже дивно, але я знаю, що в Ірані є ціла прихована мережа каучсерфінгу. Люди дуже хочуть зустрітися з іноземцями і роблять усе можливе для цього, навіть йдуть на ризик. Вони допомагають іноземцям подорожувати країною за допомогою цієї андеграундної мережі.

А як наприклад у Саудівський Аравії? Вона відома своїми суворими законами шаріату і потужним впливом релігії на суспільство.

Бeзсумнівно, навіть там є каучсерфери. Ми є майже в кожній країні світу. Думаю, крім Північної Кореї, хоч а і звідти за останні роки ми бачили певну активність на нашій платформі.

У вас є цікавий проект «Wonder», який для українців є трохи дивним. Ви почали його у 2013, чи є вже результати? Чи добре він просувається?

***

ДО РЕЧІ

Фентон заснував компанію Sovolve, завданням якої є створення інструментів для прискорення соціальної еволюції. Їхній перший продукт Wonder – додаток, який допомагає людям краще пізнати себе та інших, зокрема давати оцінку якостям людини, визначати рівень довіри до неї.

***

Ми досі розробляємо його. Знову ж таки, тут має місце час, я думаю, за кілька років він якраз буде актуальним. Але вже за час роботи ми з’ясували чимало цікавих речей. Китай уже підключається у великих масштабах, і лишилося трохи часу, доки Захід почне цим цікавитися.

У ВВП є велика часта цінності довіри, потрібно знати, кому ти довіряєш. Тому Китай це робить. У них велике населення, і їм треба знати, кому можна довіряти. Знаючи це, ти можеш прискорити розвиток своєї економіки.

Наостанок поцікавимося, які Ваші враження від українців і Києва?

Київ набагато зеленіший, ніж я уявляв. Він справді красивий і має живий вигляд. Люди тут дуже молоді і натхненні, хочуть робити великі справи.

Я дуже радий бачити, що сюди приїжджають іноземці ділитися своїм досвідом. Я пам’ятаю, на початку я не думав, що зможу чогось досягти з Couchsurfing. Я думав, що ті, хто досягають успіху, це хтось інший. Я ніколи їх не бачив. Але коли зустрів їх, я відчув у собі сили робити свою справу. Просто піди і зроби. Це справді дає духовне єднання.

І ще дуже цікаво чути про вашу історію. Я ніколи раніше нічого подібного не чув, і це вражає. Але це уроки, які я можу винести для себе.

 

Спілкувалася Марія Писаренко

Фото: Іванна Савчук

 

ПОДІЛИТИСЯ:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.