Що буде з Кримом: думки великого аналітика-дилетанта

Ми живемо в часи «гібридного світоустрою». Саме так назвав сучасні реалії Володимир Горбулін, радник президента України та директор Національного інституту стратегічних досліджень.  Надумані причини початку конфлікту, деградація особистості, ігнорування положень міжнародного права, інформаційні війни, відкрита пропаганда – реальність ХХІ століття. І все це українці відчули й продовжують відчувати з 2014 року після незаконної анексії Криму Росією.

Світ змінився. Це вже не біполярна система, це реалії пост-правди, пост-заходу й пост-порядку, які обговорювали на Мюнхенській конференції цього року. У сучасному «гібридному світі» немає місця для Росії як лідера з неефективною економікою, із застарілою системою державного управління, а тим паче з такою імперською ідеологією. Порушуючи норми міжнародних відносин і міжнародного права стосовно України, Росія втратила довіру інших держав, які вже не вважатимуть її надійним стратегічним партнером. Замість переможного об’єднання “русских земель”, РФ має величезні економічні збитки через санкції, катастрофічне падіння міжнародного авторитету країни і зростання антиросійських настроїв у світі.

 

Зараз Україна наполегливо захищає свої території, протистоїть агресії Росії, відстоюючи власну свободу та незалежність. Однак наша держава, мабуть, як і Росія, і країни Заходу,  втомилася від такого законсервованого стану невизначеності. Немає ні офіційно проголошеної війни, ні омріяного миру, а всі сторони зазнають значних втрат. Спроба анексії Криму може отримати декілька варіантів завершення.

По-перше, є загроза ще більш агресивної політики РФ стосовно України. Росія може почати активні воєнні дії задля отримання сухопутного коридору до Криму. У такому випадку розпочнеться війна, наслідки якої стовідсотково будуть фатальними для українського суспільства, українського суверенітету, української економіки та політичної системи.

Інший сценарій – це відмова України від Криму та розрив усіх зв’язків із півостровом. У цьому випадку подальша доля Криму цікавитиме Україну лише в рамках дотримання безпеки своїх територій. Проте вирішення конфлікту таким шляхом знизить авторитет нашої держави на міжнародній арені. До того ж це не означатиме припинення обстрілів українських територій. А найголовніше, такий сценарій спричинить остаточний ментальний розрив між жителями Криму та рештою українського суспільства, спровокує величезну ненависть до нашої країни, яка відмовилася боротися за свободу своїх територій.

Можливим є «замороження» конфлікту за моделями Придністров’я або Абхазії, які часто згадують політичні коментатори. Суть такого сценарію полягає в тому, що питання Криму, тобто його повернення Україні, залишатиметься відкритим. Півострів продовжить своє існування вже у складі РФ, яка не зможе легітимізувати територію на міжнародній арені. При цьому Росія буде змушена витрачати величезні кошти на утримання збиткового для неї Криму, що негативно вплине на її економіку.

Україні не повернути Крим найближчим часом, не цього і не наступного року. Це буде досить тривалий процес, який за законами вже нового «гібридного світопорядку» буде вирішуватися під час довгих дипломатичних та політичних переговорів. До того ж більшість населення України вже втомилося від невирішеності конфлікту з півостровом. Деякі громадяни втомилися терпіти постійні фінансові проблеми та проливати ще більше крові заради повернення Криму. Проте майбутнє півострова залежатиме від самих кримців, які повинні вже не під дулом автоматів, а відповідно до власної думки вирішити майбутнє вітчизни.

Нині Україна відстоює своє право на свободу та незалежність. Ми боремося з російською агресією, російською пропагандою, зміцнюємо нашу державу. Війни і конфлікти зазвичай є точками розмежування минулого від майбутнього, однієї епохи від іншої. З такою політикою навряд чи Росія зможе повноцінно існувати в новому світі, а наша держава навпаки повинна сконцентрувати всі свої сили та відстоювати своє право на майбутнє у вільній, незалежній, успішній, економічно та політично стабільній Україні.

 

Розмірковувала Анжела Ляшко

ПОДІЛИТИСЯ:

Leave a Reply

Top