Екзотичні будні: Гільєрмо з Ріо запрошує на чураско

Бразилія. Ріо-де-Жанейро. Друге за розміром місто країни, але не столиця. 10 875 кілометрів від Києва. Різниця в часі – на 6 годин менше. Мова – португальська.

Ріо – це карнавал, статуя Христа-Спасителя, вічна спека, бідні райони з кольоровими будинками фавели. Тут ніколи не буває снігу, люди нікуди не поспішають, а на пляжах людно цілий рік.

Екскурсію своїм буденним життям тут проведе Гільєрмо. Він добре говорить англійською, має двох собак Фіону і Белу, чув про Україну і навіть дивився фільм про Майдан на Netflix за порадою свого викладача. Слово йому.

Привіт, мене звуть Гільєрмо Родрігез. Народився і виріс в Ріо-де-Жанейро. Мені 24, маю диплом з математики, а зараз вивчаю цивільну інженерію. Обидва курси в Державному університеті Ріо-де-Жанейро. Люблю свою країну і своє рідне місто.

Покажу вам свій типовий день.

Зайшли зранку випити кави з мамою та племінником. Це одна з найстаріших пекарень міста. Заснована ще наприкінці 19 століття. Завжди купуємо тут тістечка.

 

Сиджу на заняттях з цивільної інженерії в Державному університеті Ріо-де-Жанейро.

 

Граємо в футзал (міні-футбол) на університетських змаганнях. У команді ми разом з одногрупниками.

 

Це ми святкуємо день народження мого друга. Робимо барбекю, в Бразилії ми називаємо його чураско.

 

Отак проводжу будні в спортзалі.

 

Їду додому після дня в університеті. Дорогою попиваю каву зі «Старбаксу».

А буває, їжджу нашим метро.

 

 

Відпочиваю на пляжі Копакабана, тут спекотно. І зараз у нас тільки весна. (відомий пляж на півдні Ріо-де-Жанейро з виходом на Атлантичний океан – ред.).

 

Нарешті п’ятниця, зайшли зі знайомою на ланч до «Бургер Кінга» в торговельному центрі в середмісті.

 

Прийшли з друзями в паб «Мадеро». Наше улюблено місце, ходимо сюди на пиво. Об’їдаємося бургерами із купою смаженого бекону.

 

Сподіваюся, вам сподобалося. Приїжджайте взимку грітися до нас!

ПОДІЛИТИСЯ:

Leave a Reply

Top