Fast fashion: чому наш одяг вбиває Землю

Сучасна людина в середньому купує на 60% більше одиниць одягу ніж 15 років тому. Щороку сотні кілограмів тканини накопичуються на звалищах, не здатні навіть розкластися. Що ж таке швидка мода і чим вона небезпечна?

Термін «швидка мода» (англійською fast fashion) виник, коли продавці хизувались постійним оновленням асортименту в магазинах одягу. Тільки показали на подіумі, і вже через тиждень копія тієї моделі висить у крамниці та чекає на тебе. Це явище виникло у 1980-х роках там, далеко від радянських реалій, у ринковій Америці і повинне було означати позитивний розвиток легкої промисловості. От тільки за капіталістичними законами, що більше ти продаєш, то більше грошей отримуєш. Тож явище швидкої моди з часом отримало негативний вплив як для економіки, так і для планети.

Мейд ін Чайна — зроблено случайно

Перевірте ярлики вашого одягу. Більше половини з них точно буде родом із країн Сходу: Бангладеша, Індії чи Китаю. Саме туди масово переносять фабрики та заводи з розвинутих країн через дешевизну робочої сили. А компанії-бренди не бентежать себе перевіркою документації та безпечних робочих місць. Тож шанс, що вашу супердешеву та стильну сорочку виготовили дитячі руки у темному підвалі, доволі високий. За останні роки кількість жертв від жахливих умов на робочому місті не зменшилась, випадки обвалу чи займання будівель фабрик з виробництва одягу в Бангладеші та Пакистані повторюються з періодичністю у 2-3 роки.

100% отрута

Якщо ж ваші речі потрапили до України не з тих країн, вітаю, ви уникнули одну з темних складових швидкої моди.

Але з вами ми будемо говорити ще далі! Читаймо далі інформацію на ярличку. З чого він зроблений? Хоча на сьогодні питання постає так: скільки відсотків поліестеру у кожній одиниці вашого гардеробу? Окрім того, що такий одяг сам собою майже повністю не розкладається, так і з кожним пранням у воду потрапляють мікрочастинки пластику. Цими частинками харчуються риби, а ми харчуємось рибою! Останні дослідження показали: в середньому за 1 рік в організм людини потрапляє близько 11 тисяч найдрібніших частинок пластику. Цей матеріал не зразу покидає організм людей, а залишається там і повільно, але ефективно, завдає шкоди. У результаті пластик може стати причиною запальних процесів та різноманітних отруєнь організму.

Одяг, що назавжди залишиться з вами

Але прокрутимо час до моменту «теоретичної смерті» одягу — сміттєвого звалища. Якщо уважно придивитись, то побачимо, що 10%  з усієї купи відходів – старий одяг, що не віддали на переробку або нужденним. Дійсно, в Україні зараз віддавати одяг на благочинність — буденна справа, адже у кожному місті є як мінімум 2-3 центру допомоги біженцям, дитячим будинкам, пенсіонерам або безхатченкам. Але от з переробкою постає купа запитань. Насправді технічний прогрес не занадто далеко зайшов у бізнесі переробки одягу. Масово компанії мають змогу переробляти тільки одяг з натуральних тканин, а от синтетичні речі чекають коли ж і до них добереться рука наукового прогресу.

Великий внесок у швидку моду зробили бренди H&M, Zara, United Colors of Benetton та Banana Republic. Їх власники перебувають у списку Топ-50 найзаможніших особистостей планети, у той самий час перетворюючи Землю на великий смітник. Найцікавіше, що після декількох скандалів щодо якості самого одягу та робочих місць, деякі компанії «беруться за голови». Так, H&M у 2015 році запустила низку моделей, що «свідомо» ставляться до екологічного впливу компанії на планету. Тканини були або натуральні, або виготовлені з переробленого пластику. Ніби все добре, але компанія випустила цю колекцію не замість свого неекологічного одягу, а паралельно. Тож при купівлі моделі з колекції «Свідомість» покупець тішив себе ілюзією, що він/вона щось змінила, а компанія продовжувала отримувати гроші та шити одяг у занедбаних будівлях з працівниками, що отримували одну з найменших заробітних плат у світі.

В українців завжди поставали два запитання: “хто винний” і “що робити?”. На перше запитання ми дали відповідь, даємо на друге. Є декілька головних порад.

Довіряй, але перевіряй

Не ведіться на малі цифри на цінниках. Тепер ви знаєте, що ваша нова покупка могла обійтись комусь безсонною ніччю, втраченим здоров’ям чи гірше — життям. У цю категорію також підпадають магазини-стоки, адже одяг звідти насправді не залишки з гарних та дорогих магазинів, а спеціально зроблені з дешевих тканин для стоків.

Made in Ukraine

Підтримуйте локальних виробників. Такі підприємства легше перевірити на етичність і як бонус ви підтримуватимете вітчизняний бізнес! Головне, прийшовши до магазину, не соромтесь запитати. Часто продавці гарно ознайомлені з минулим певної спідниці чи сорочки, з чого вона зроблена, де і ким. Тим паче зараз носити українське стає модно.

Джерело persha.kr.ua

Ми відповідальні за те, що купили

Піклуйтесь про свої речі. Можливо, після всього цього вам кортить зірвати з себе дешевий синтетичний одяг і піти закупитись шовком, льоном і котоном, але таким чином ви також приєднаєтесь до байдужих до навколишнього середовища компаній. Насправді, найкраще, що ви можете зробити, що любити кожну вашу річ та використати її на 100%. Беріть нитку та голку та не бійтесь дошити маленький недолік, через який ви вже хотіли відправити річ у смітник. Якщо ж вже одяг не піддається репарація, використайте фантазію та зробіть із нього щось нове. З в’язаного светра можна зробити фантастичні рукавиці, зі старих джинсів зробіть собі стильну косметичку, а з сорочок вийде гарний матеріал на прихватки для кухні. Упроваджуйте американський тренд DIY (do it yourself – зроби це сам(а)) в своє життя і головне – піклуйтеся про планету.

 

Проблемою переймалася Ольга Тарасенко

ПОДІЛИТИСЯ:

Leave a Reply

Top