Радикальні й невизначені: німці проти біженців і політиків

Щопонеділка просто посеред Марієнплац, головної площі Мюнхена, під розкішним готичним собором збирається протест. Між натовпами туристів і в оточенні всіх родів поліції проти ісламізації Європи протестують радикали. Вони тримають в руках плакати з вимогами. На огорожах мітингу банери з перекресленими зображеннями Корану, мечеті і хіджабів та написом «Заборонити». У гучномовець німецькою мовою розповідають про шкоду ісламу для європейської культури.

Хто вони?

Це PEGIDA (Пеґіда) – німецький праворадикальний нацистський рух проти ісламу. У назві абревіатура німецьких слів Patriotische Europäer gegen die Islamisierung des Abendlandes, тобто  Патріотичні європейці проти ісламізації Заходу. Організацію заснували 12 осіб у Дрездені на чолі з Лутцом Бахманном у грудні 2014. Відтоді вони скликають щотижневі акції протесту в німецьких містах. Найбільша з них сукупно зібрала 30 тисяч осіб у січні 2015.

Місцеві мешканці крутять пальцем біля скроні, називаючи їх неонацистами. Вони розмито заявляють про свої вимоги, ненавидять пресу і закидають їй «брехливість», до біженців з мусульманських країн ставляться не однозначно негативно. Так, у маніфесті 2014 року організації вони закликали до більш гуманної політики розселення мігрантів по всій Європі, нових способів інтеграції їх у німецьке суспільство. Водночас називають іслам жорстокою релігією і виступають проти біженців з кримінальним минулим.

У січні 2015 з’явилося фото очільника руху в образі Адольфа Гітлера з підписом «Він повернувся!». Також оприлюднили його повідомлення у закритій розмові в Фейсбуці, в яких він називав мігрантів «тваринами», «сміттям», «сволотою». Ці слова в Німеччині вважаються мовою ворожнечі. Після цього він пішов з посади голови організації, а проти нього почали розслідування.

Чого вимагають?

Серед протестувальників переважно світловолосі молоді чоловіки маргінальної зовнішності з епатажними зачісками і татуюваннями.

«PEGIDA. Нежорстокі й об’єднані проти релігійних і посередницьких війн на німецькій землі!» – так звучить слоган цієї організації на одному з банерів. Поруч вивішені плакати з вимогами:

• Пропускати до країни тільки мирних мігрантів, фільтрувати міграційний потік.
• Увести систему повноцінного включення іноземців у німецьке суспільство.
• Заборонити видачу віз джихадистам.
• Реформувати сімейну політику і пенсійну систему разом із системами освіти й оподаткування. Особливо пріоритетною має бути послідовна політика підтримки родин, щоб зупинити і навіть повернути в інший бік демографічні зміни (переажання смертності німців над народжуваністю останніми роками – ред.). Бажання мати дитину не має бути пригнічене економічними страхами.
• Запровадити референдум на федеральному рівні за прикладом Швейцарії, щоб встановити іншу опору демократії в партійній системі (за швейцарською конституцією, будь який громадянин може запропонувати зміни до основного закону, спірні питання вирішують референдумами, тому в країні діє і представницька, і пряма демократія – ред.).

• Послідовно застосовувати закон і право без урахування політичних, етнічних, культурних чи релігійних аспектів (організація також виступає проти одностатевих шлюбів – ред.).
• Збільшити фінансування поліції і зупинити скорочення робочих місць.
• Негайно нормалізувати відносини з Російською Федерацією і зупинити розпалювання будь-яких воєнних конфліктів.
• Прагнути до мирного європейського об’єднання сильних суверенних національних держав з правом на вільне політичне та економічне самовизначення.
• Відмовитися від TTIP (угода про Трансатлантичне торговельне та інвестиційне партнерство між ЄС та США), CETA (Всеохопне економічне і торговельне партнерство між ЄС і Канадою), TіSA (Угода про торгівлю послугами між 23 країнами, включно з США, Канадою, Австралією, країнами Європи, Південної Америки, Далекого Сходу) і подібних угод про вільну торгівлю, які можуть зашкодити самовизначенню та економіці європейських держав.

Подалі стоять гостинні німці  і самі мусульмани, туристи і місцеві. Вони нічого не мають проти біженців і тримають таблички на кшталт «Ласкаво просимо, біженці».

Наскільки це масово?

За сторінкою руху у Фейсбуці стежать майже 50 тисяч осіб.

Перша демонстрація, або «вечірня прогулянка», як називають її організатори, відбулася у жовтні 2014 і зібрала невелику групу учасників. Уже 1 грудня того ж року вийшло 7 500 осіб, а за тиждень 10 000 людей. Поліція впізнала в натовпі кілька сотень футбольних хуліганів. У грудні Pegida офіційно зареєструвалася в Дрездені як неприбуткова організація.

У січні 2015 після стрілянини в редакції «Шарлі Ебдо» в Парижі радикальний рух зібрав на акцію найбільшу кількість учасників – 25 000 осіб.

Чим він викликаний?

Під час акцій у грудні 2014 та січні 2015 Дрезденський університет технологій провів опитування серед її учасників, чому вони долучилися до радикального руху. 54% через незадоволення політичною ситуацією, 23% через ісламізацію Німеччини, 20% через критику медіа, 15% через перестороги стосовно мігрантів. Автор дослідження Ворлендер зазначив: радикальна організація є не стільки рухом антиісламістів чи безробітних, як майданчиком для висловлення емоцій і розчарування в політиці та еліті країни, які раніше ніде не звучали публічно.

Як реагують політики?

Християнсько-демократичний союз – Ангела Меркель

Ще під час свого новорічного звернення наприкінці 2014 канцлерка Меркель заявила, що лідери нацистського руху мають «упередження, ворожість і навіть ненависть у їхніх серцях». У свою чергу прихильники організації ненавидять її, на своїх мітингах називають «зрадницею всієї Німеччини» і серед інших гасел проголошують «Меркель геть!». У п’ятницю напереродні виборів канцлера Pegida організувала протест під час виступу Меркель у центрі Мюнхена.

Соціал-демократична партія – Мартін Шульц

На одному з виступів передвиборчої програми Шульц заявив: «Той, хто називає вільне висвітлення події брехливою пресою, хто вибірково поводиться з медіа, той рубає саме коріння демократії». Німецькі ЗМІ трактували цю заяву як звернення і до Дональда Трампа з його «фейковими новинами» та любов’ю до Fox news, і до радикалів Pegida, які відмовляються спілкуватися з пресою і теж називають її брехливою.

Альтернатива для Німеччини – Александр Голанд

Правопопулістська партія взяла радикальний рух у союзники. Їхній кандидат до Бундестага Єнс Майєрс часто виступав на мітингах організації, вони спільно влаштовують протести проти чинної канцлерки, а прихильники політичної сили, за результатами опитування Інституту Форса, взагалі підтримали б цей рух на виборах. Про це сказали 10% опитаних німців, серед них трохи більше половини – прихильники партії «Альтернатива для Німеччини». Фракція «Альтернативи» у міській раді Дрездена офіційно підтримує мітинги і марші радикалів.

Колишній голова партії Бернд Люке вважає протести Pegida цілком виправданими, адже влада ігнорує стурбованість людей проблемою мігрантів.

Кандидат на посаду канцлера Александр Голанд підтримує риторику радикального руху стосовно мігрантів, але від усіх закидів своєї праворадикальності старанно відхрещується.

Цікаво, що в червні 2017 він назвав Крим «споконвічно російською територією». Зв’язки з Росією прагнуть підтримувати й члени Pegida. Скасувати санкції і налагодити відносини з РФ – один з пунктів їхніх вимог. Крім того, на попередніх мітингах радикали вигукували гасла «Путін, врятуй нас» і приносили прапори, на яких поєднувалися кольори німецького й російського стягів.

Які перспективи і ризики?

До масштабів повноцінної партії Pegida ще не доросла. Щоправда, у червні 2016 екс-очільник Pegida Лутц Бахманн, той самий в образі Гітлера, заснував Ліберальну народну партію прямої демократії. Тоді ж британський активіст Томмі Робінсон із подібними антиісламськими поглядами створив Pegida UK, відгалуження організації у Сполученому Королівстві. Однак підтримку вони мають незначну.

Чимало німців постійно виходять на протести проти нацистського руху. За даними опитувань, опублікованих за кілька днів до виборів виданнями Financial Times, Express і The Telegraph, близька до організації партія «Альтернатива для Німеччини» може здобути 10,2-12% підтримки їхнього кандидата. Звичні до стабільності й порядку німці навряд чи підтримають антиєвропейські прагнення політичної сили.

Водночас тривожними для України є заяви стосовно Росії. Німецькі радикали проявляють хворобливу прив’язаність до Федерації, що дає підстави для сумнівів. Можливо, наш північний сусід спонсорує ці групи і розхитує ситуацію в провідній країні Європи подібно до того, що відбувалося в Нідерландах перед референдумом про ратифікацію угоди з ЄС для України у 2016 році.

Що кажуть цифри?

2016 році Німеччина прийняла близько 600 тисяч біженців з країн Близького Сходу. Через це населення країни того року склало рекордні за останнє десятиліття 82,8 мільйона. Країна на першому місці в ЄС за кількістю прийнятих біженців, за нею  рейтингу йдуть Італія і Франція.

9,3 мільярдів євро влада витратила на допомогу мігрантам і ще 11 мільярдів євро для вирішення міграційної кризи в Європі.

За даними Федерального управління у справах міграції та біженців, за минулий рік приблизно 750 тисяч осіб подали заяви на отримання статусу біженця. З них майже 270 тисяч – вихідці з Сирії, на другому місці за кількістю – утікачі з Афганістану. Перші 10 країн за кількістю таких заявок майже всі близькосхідні або африканські. Утім, 10-те місце займає Росія. 12,2 тисяч її громадян подали заявки на отримання притулку в Німеччині.

 

Дослідила Марія Писаренко