Демократія відкритих дверей: польський Сейм запрошує

До польського Сейму ходять як в музей. Навіть гучні дитячі групи не виняток. Потрапити на екскурсію до святинюі польського Закону пощастило і мені. До речі, не представилася, я Ліана, студентка магістерської програми “Студі Східноє Європи”, вивчаю Кавказ і Центральну Азію. А тепер екскурсія.

Сейм (Національні Збори Польщі) — нижня палата Національної Асамблеї Республіки Польща, представляє законодавчу владу держави. Сейм Польщі відкритий для відвідувачів, екскурсійних груп та свідомих громадян, які хочуть бути присутніми на голосуваннях законів.

Сонячна погода у Варшаві буває не більше чверті днів у році, і цей день був саме таким. Щоб дістатися Сейму від вулиці Заменґофа, на якій я мешкаю, потрібно доїхати до зупинки Плац Тшех Кшижей (невеликий лайфхак: назва цього плацу працює теж для перевірки міри алкогольного сп’яніння).

Коли вже мова зайшла за транспорт: люблю польську систему оплати проїзду ніжною любов’ю – існують квитки на 20 хвилин проїзду і на 75.  Що робити, наприклад, якщо твоя поїздка займає 23 хвилини? Роби, як знаєш, але штраф у варшавських автобусах і трамваях – 160 злотих (приблизно тисяча двісті гривень!).

Сонячний ще не значить теплий. 19 вересня, 8 година ранку, +6 за Цельсієм.

Ось нарешті ми й під Сеймом. Поки чекаємо повного укомплектування групи, розглядаю через скло приміщення крамнички Сейму з книжками і канцелярією: стриманий дизайн. Усе в чорно-білих тонах (навіть олівці, що там продаються). На книжкових полицях крім Конституції можна побачити книжки про німців, чехів, литовців, ба більше – про лемків і караїмів.

Ідемо до гостьового входу у Сейм. Дорогою зауважуємо велику кількість охоронців – хтось суворий, нордичний, непохитний з вигляду, хтось – усміхнений і відкритий. «Беларускі Парламент так не аховываецца», чую праворуч від себе коментар колеги з Полоцька.

Полякам притаманно максимально інформативно використовувати «гуляючий» простір. Принаймні, в центрі Варшави це особливо кидається у очі. На кожному розі відкриті виставки з інфостендами. Вірний цій традиції і Сейм: у першому ж коридорі ми побачили виставку про Київських князів – прикро лиш, на ознайомлення зі змістом виставки часу нам не залишили.

У першій кімнаті, де зупиняють екскурсантів, по центру розміщується вітрина з макетом будівлі Сейму. Пані екскурсовод хутко розповідає історію будівлі.

У давній Польщі парламент спочатку не мав власного місця. Він був, як правило, в Піотркуві через центральне розташування цього міста в державі. Пізніше Сейм розташовувався у королівських резиденціях – спершу у Вавелі, а з 16 століття, після перенесення столиці з Кракова – у королівському замку у Варшаві.

Друга світова війна знищила деякі колишні будівлі парламенту. Між 1946 і 1947 роками знесли залишки будівель 19 століття та відбудували спалене приміщення для проведення засідань. Реконструкція овальної будівлі, яка сьогодні є символом Сейму, тривала дев’ять місяців. Тут 1947 року відбулося перше після війни зібрання Сейму, а 22 липня 1952 року ухвалили Конституцію Польської Народної Республіки. Дизайн нового комплексу доручили відомому варшавському архітектору Богдану Пневському. За основу зодчий взяв архітектуру Відродження. Нова будова прилягає до старого парку, уся огороджена територія доступна для пішоходів.

Екскурсія триває в стилі «галопом по Європах» або ще трохи темпами нагадує проходження рівней у «Форт Буаярді». Нам можна і рекомендовано задавати питання, але чи то ми теоретично не підковані, чи швидкі темпи до дискусій не схиляють. Втім, ми дізнаємося, що у Сеймі немає бункерів, що зате є бібліотека, в яку може потрапити будь-який громадянин, подавши письмове прохання і не в дні засідань, і що у 2001 році тут зробили пандуси і заїздами дял людей з обмеженими можливостями.

Хоча Республіка Польща як одна з країн Євросоюзу має всіляко демонструвати свою відкритість (так, доступними для всіх на інтернет-порталі Сейму є всі стенограми засідань), і тут шлях демократії не завжди іде навпростець. У грудні 2016 року розгорівся скандал, коли урядовці вирішили взяти під контроль діяльність преси і заборонити журналістам вільно переміщатися і висвітлювати події в парламенті із січня 2017 року. У Сеймі мали заборонити аудіо- та відео зйомку. Передбачалося, що вести прямі ефіри з парламенту зможуть п’ять обраних телевізійних каналів, але навіть їхні журналісти не зможуть вільно пересуватися будівлею. Треба, втім, віддати належне і представникам ЗМІ. Вони часом їли і спали просто у залі під час засідань та нерідко показували непристойні жести парламентарям.

До сесійної зали може увійти будь-хто. Громадянин з ложі може спостерігати за голосуванням проекту, який його цікавить. Виняток становлять тільки урочисті події, наприклад, інавгурація, тоді громадська ложа перетворюється на дипломатичну.

Мені подобається, як поляки звертаються одне до одного «коханє» навіть тоді, коли мова зовсім не йде про кохання в українському сенсі цього слова. Для поляків це звертання підкреслює їх позитивну до тебе налаштованість, а при цьому лишається нейтральним. І це ставлення, оце «кохані», вжите нашим екскурсоводом пані Агнєшкою до групи, мою українську душу підкуповує.

Серед цікавого в Сеймі таблиця з іменами і датами загибелі послів за час Другої світової війни (серед них є і українці) і меморіальна дошка жертвам Смоленської катастрофи з клаптиком тканини з борту того самого літака. Атмосферні речі.

В одному з коридорів на постаменті в яскравому освітленні одразу зауважите таємничу вазу. Виявляється, у дні засідань у вазу ставлять живі квіти, а коли засідання закриваються, разом з ними закривається ваза.

«Шерокі усмєхі, єшче шиже», – із серйозним виглядом командує нами пані Агнєшка. Ми робимо останні фото перед тим, як бігом покинути Сейм. На завершення – для того, щоби потрапити у Сейм Республіки Польща не обов’язково їхати у Варшаву – на сайті Сейму є віртуальні тури, запрошую.

 

Побувала Ліана Абрамова, спеціально для Format21

ПОДІЛИТИСЯ:

Leave a Reply

Top