Вони можуть організувати фестиваль, правильно зробити штучне дихання, зібрати необхідні кошти та знайти рішення будь-якої проблеми, і все це задарма. Вони — це не нові супергерої Marvel, а волонтери. Чи дійсно волонтерство — це порив душі та прагнення щось змінити? Давайте спробуємо розкласти все по поличках.
Волонтерство по-києвськоруськи
Волонтерство виникло досить давно. Якщо зануритися в історію України, то можна натрапити на таку традицію, як толока. Це безоплатна праця гуртом, метою якої було виконання складної та великої за обсягом роботи. Зазвичай на толоку скликали родичів, друзів, сусідів, а завершувалося все це частуваннями. Це була можливість не лише допомогти своєму товаришу, а й побачитися зі знайомими, обговорити останні новини чи плітки та просто весело та корисно провести час з піснями та жартами. Тож можемо однозначно стверджувати, що взаємодопомога закладена у нас генетично.
Джерело: Мова – ДНК нації
Мода на небайдужість
Сьогодні волонтерство на піку своєї популярності. Бути волонтером, означає залишатися модним. Більшість молодих людей не хочуть пасти задніх, тому охоче беруть участь у різних проектах. Зрозуміло, що кожен, хто вирішує працювати на благо суспільства, переслідує певну мету і шукає певну вигоду, тому не варто говорити, що волонтерство – це безкорисна праця.
«По-перше, це хороша можливість знайти друзів, дізнатися щось нове та й взагалі задовольнити власні духовні потреби. Бо якщо те, що ти робиш, тебе надихає, плюс ти ще й допомагаєш комусь, то у тебе з’являються сили на нові ідеї чи проекти. По-друге, це саме волонтерство дає змогу побувати безкоштовно на фестивалях, концертах чи на будь-яких інших заходах, побачити їхню «внутрішню кухню» на власні очі. Це також гарний привід для подорожей. По-третє, як це було з «Молодістю», для мене це була можливість здобути перший професійний досвід. Мені пощастило з керівником і вона призначала мене волонтером у прес-службу фестивалю, а це відповідає моїй спеціальності в університеті. У наш час роботодавці хочуть 25-річного з 30-річним стажем, а починати завжди важко, тому я вірю, що в подальшому це допоможе мені вдало працевлаштуватися», —
розповідає Настя, волонтер «Susy Prodaction», «Eurovision 2017» та Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість».
З архіву волонтерів.
Від волонтера до мільйонера
І справді, роботодавці охоче беруть на роботу людей, що мали досвід роботи волонтером, адже це свідчить про те, що людина готова віддано працювати заради якоїсь ідеї, охоче допомагає іншим, відкрита для нового та вміє брати на себе відповідальність.
«Волонтерство допомогло мені знайти роботу мрії, адже мій майбутній директор був здивований, що в такому юному віці я взяла участь у багатьох проектах. Для нього це означало, що я націлена на саморозвиток, відповідальна та ініціативна», —
поділилася Саша, яка волонтерила на найбільшому форумі бізнесу і лідерства в Центральній і Східній Європі «Olerom Forum One».
Волонтерство — це також чудова можливість «вбити» час, якби це дивно не звучало. Усе більше молоді обирає корисно провести день, виконуючи якусь неважку роботу, аніж сидіти перед комп’ютером: «і очі здоровіші, і батьки задоволені, та ще й користь приносиш»,—
зазначає волонтерка всесвітньо відомого фанатського забігу по 5-ти кілометровій трасі «Zombie run» Каріна.
З архівів волонтерів.
З нею погоджуються й інші.
«Тепер я менше гортаю стрічку fb, а більше розвиваюся»,—
переконана Софія. Вона волонтер організації «AIESEC».
Очевидно, що діяльність такого роду змінює людину, і це може підтвердити чи не кожен, хто хоч раз волонтерив.
«Пам’ятаю, як під час концерту Океан Ельзу, перестала працювати система перевірки квитків і ми не могли пропустити людей на концерт, який вже почався. Між мною і турнікетом стояли по одну сторону натовп вже “веселих” хлопців, які кричали «Ганьба», а по іншу загін поліції, який лаявся у відповідь, щоб вони заспокоїлися. Тоді ця ситуація мене трохи налякала, проте навчила не губитися у критичний момент. Тоді все завершилося добре: система знову почала працювати і всі охочі потрапили на виступ улюбленого гурту»,—
розповіла Настя.
З архіву волонтерів.
То хто ж вони, ці волонтери? Можемо сказати, що це звичайнісінькі люди, різниця лише в тому, що частинку свого вільного часу вони присвячують роботі на благо суспільства. І неважливо, яку мету переслідує кожен з тих, хто одягає красиву футболку і бейджик, головне — це користь, яку вони принесли та ще принесуть. Адже правило кожного волонтера просте — допомагати іншим за будь-яких обставин та ніколи не бути байдужим.
Христина Бубнюк