«Захар Беркут»: українська автентичність VS західна адаптація

«Захар Беркут», 2019 (реж. Ахтем Сеїтаблаєв)

Сповнена символізмом повість Івана Франка «Захар Беркут» вже давно стала наріжним каменем української літератури, адже вона несе в собі заповіт для всіх майбутніх поколінь українців. Цьогорічну екранізацію з голлівудським розмахом можна вважати однією з найбільш очікуваних прем’єр року. Та чи судилося їй стати  ще одним кроком до інтеграції українського кінематографу в світовий?

Фільм «Захар Беркут» є продуктом нового часу, нових підходів до старих тем. Нове українське кіно, яке прагне бути почутим і за кордоном, змушене грати за новими правилами. Індивідуальне виживання тут постає важливішим, ніж колективна войовничість. Картина незвично камерна, багато епізодів – надто інтимні для епічного фільму. Тут відсутня перспектива, відкрите небо, простір. Відчуттю тисняви сприяє надто швидкий монтаж, епізоди у фільмі короткі, нечисленним героям фактично не вистачає часу вповні проявити себе. Через це емоційний ефект фільму менший, аніж міг би бути.

Більшість краєвидів українських Карпат у фільмі створено на комп’ютері, і тільки сліпий не помітить, що намальовані гори значно поступаються справжнім. Ведмідь же, з яким стикаються головні герої, виглядає так, ніби перекочував у кадр з якогось мультфільму.

«Захар Беркут» примудряється бути й оригінальним, і вторинним водночас. Тут є трохи «Гри престолів», трохи «Хороброго серця», навіть трохи «Сторожової застави». Самого героя з назви зіграв ностальгійний актор з «Термінатора» Роберт Патрік, який увесь фільм викликає лише теплі почуття. Йому дійсно віриш, як віриш і Томмі Фленагану в образі Тугара. Режисер стрічки Ахтем Сеїтаблаєв та студія Film.ua явно робили продукт на експорт. Фільм знімався англійською. 

Ахтем Сеїтаблаєв. Фото: 5 канал

Від оригінальної повісті Івана Франка у фільмі лишається не так багато. Можна сказати, що це кістяк, на який нанизуються нові сюжетні лінії та події, проте глядачі сприйняли цю українську історію з американським присмаком доволі схвально. Понад 400 тисяч глядачів і понад 32 мільйони гривень. Саме стільки зібрав цей історичний екшн за менш ніж місяць у прокаті. 

Марина Студенець

ПОДІЛИТИСЯ:
Top