Протягом 2019 року українці не нехтували можливістю використовувати право на мирні зібрання. Активісти висловлювали свої позиції, невподобання, щодо певних ситуацій чи дій влади, а також демонстрували громадський контроль на вулицях і в мережі. Про те, чому і як українці протестували протягом 2019 року в нашому матеріалі.
Світові течії: «Марш за клімат»
20 вересня 2000 українців з різних міст зібралися в Києві, щоб приєднатися до світового «Маршу за клімат». Активісти пройшли від Михайлівської площі до Банкової, де передали до Офісу Президента листа з вимогами. Акцію організували близко 10 еко- та правозахисних ініціатив.
Активісти вимагали від української влади звернути уваги на глобальну катастрофу, а в локальному контексті на постійне забруднення повітря. Серед учасників переважно була молодь, яка надихнулася 16-річною школяркою Гретою Тунберег зі Швеції. «Марш за клімат» також пройшов також ще у 160 містах
Дірки правоохоронної системи: «Хто замовив Катю Гандзюк?»
Протягом року відбулося близько 10 акцій ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?», на яких активісти вимагали активного розслідування справи та звільнення бездіяльних посадовців (зокрема, лозунги «Авакова у відставку»).
Протести проходили по всій Україні. Зокрема, на роковини смерті активістки, 4 листопада, акція «Рік без Каті» пройшла у 40 містах. У Києві активісти приходили під будівлі Служби Безпеки України, Міністерства внутрішніх справ, Офісу Президента. Протести традиційно виділялися яскравими фаєрами та залишеними написами на асфальті. 3 квітня активісти розлили кров біля Херсонської ОДА, а 27 липня закидали будівлю поліції петардами.
Ініціатива «Хто замовив Катю Гандзюк?» була створена 3 серпня після нападу на Катерину. Люди влаштовують акції, ходять на суди, повідомляють про хід справи в мережі. Також був створений «Список Гандзюк», до якого входять історії нападів на активістів, справи яких не розслідуються зовсім, або розслідуються дуже мляво.
Ні капітуляції: РОК критикує, протестує, пропонує
Після парламентських виборів наприкінці літа самоорганізувалося нове об’єднання українського громадянського суспільства Рух Опору Капітуляції. Залучені активісти взяли під свій контроль дії влади з урегулювання конфлікту на Донбасі.
Протягом року було проведено близко 5-ти акцій. Окрім протестів та медійної діяльності активісти розробили власний варіант вирішення конфлікту – «Українську доктрину безпеку та мир», головною тезою якої є: «мир має бути, але не будь-якою ціною».
Остання акція «Варта на Банковій» проходила впродовж доби з 8 на 9 грудня з нагоди перемовин у Франції. За словами одного з лідерів руху Андрія Левуса, кампанія не ініціює повалення влади та не має партійних амбіцій. Вони вбачають за свою місію допомогти владі вирішити конфлікт без здачі українських інтересів.
«Безкарність вбиває»
31 травня п’яні поліцейські, стріляючи по бляшанках, поцілили в голову хлопчика. 3 червня дитина померла. 4 червня біля Міністерства внутрішніх справ пройшов протест «Безкарність вбиває». Під будівлю принесли дитячі іграшки та плакат з написом «Мені було 5. А скільки дадуть вбивцям?».
Ганна Велігдан