ДАВАЙ ПОЧНЕМО ВСЕ СПОЧАТКУ? ПУТІН 2.0

Як ви ставитеся до можливості збільшення терміну президентських повноважень і можливості обиратися на цю посаду три та більше разів?

Я ставлюся до цього негативно, – заявив Володимир Путін 2003 року. Після цього він керував країною ще три каденції, і зараз, здається, хоче залишитись довічно.

77,92 % громадян і громадянок Російської Федерації підтримали поправки до Конституції держави. Всеросійське голосування тривало тиждень: з 25 червня по 1 липня. А вже 4 липня поправки, серед яких «обнулення» президентського терміну Володимира Путіна, набрали чинності. Розповідаємо, за що голосували росіяни, як відбувався так званий референдум та які наслідки це матиме для України і світу.

Запропонував внести поправки до Конституції Володимир Путін на початку січня 2020 року. Уже в березні Держдума схвалила поправки до Конституції, одна з них передбачає обнулення президентських термінів Путіна.

Щоб поправки остаточно вступили в силу, їх повинні були схвалити на загальнонародному голосуванні. Спершу голосування мало відбутись 22 квітня, але через пандемію коронавірусу його перенесли. Незважаючи на те, що на час голосування кількість заражених росіян налічувала сотні тисяч, Кремль таки провів референдум. 

Ключова поправка про «обнулення» дозволить Путіну повторно балотуватися на посаду президента і бути при владі до 2036 року. Серед інших поправок – згадка в Конституції Бога, російської мови як мови «державотворчого народу», а також заборона на «фальсифікацію історії». Крім цього, зміни до Основного закону передбачають перерозподіл повноважень між гілками влади, пріоритет російських законів над міжнародним правом, закріплюється поняття шлюбу як союзу чоловіка і жінки. Є і поправки, завуальовані популістичними обіцянками, зокрема, щодо змін у судовій системі та щорічної індексації пенсій. Проголосувати росіяни могли або за весь пакет поправок відразу, або проти нього, голосування за окремі пункти не передбачалося.

Новий текст Конституції вже опублікували на сайті Держдуми РФ.

Зіркова пропаганда

Аби закликати населення прийти на голосування та ще й поставити галочку “за”, влада використовувала різні інструменти. Наприклад, в одному із Петербурзьких вишів студентів запросили на дискусію в онлайн форматі, де піарник Семен Саліванов розповідав про важливість поправок. Цей та інші вебінари викладали на YouTube каналі “Перший студентський телеканал” назвою #Решаем2020, де “експерти” знайомили з новою Конституцією студентів з різних регіонів.

Скриншот із YouTube каналу “Перший студентський телеканал”

Закликали  голосувати за поправки й на самому сайті “Держпослуги”.

Агітацію користувачі помітили на головній сторінці сайту, де розмістили банер з текстом: «З держпослугами зручно: вибирайте дільницю і голосуйте за поправки до Конституції».

Фото: Znak.com

Для промоції голосування за нову Конституцію залучали й інфлюєнсерів: блогерів, акторів та спортсменів. Це ролик з актором Сергієм Безруковим, де той проникливо говорить про важливість російської мови, а наприкінці наголошує на голосуванні за поправку про мову.

Такі ж відео із зірками російського шоу-бізнесу транслювали на телебаченні та в Інтернеті. Рекламували поправки і блогери в Instagram.

Крім цього, аби охочих проголосувати було більше, влада влаштовувала концерти, розігрувала лотерейні квитки, роздавала подарункові сертифікати та навіть квартири.

Фото: Euronews

Один голос добре, а два ще краще

Зробити свій вибір громадяни РФ могли декількома способами:

  1. Голосування на виборчих дільницях. Для цього достатньо було авторизуватись на порталі «Держпослуги» та прийти з документами на місце голосування
  2. Голосування вдома. В цьому випадку потрібно було звернутись у виборчу комісію та повідомити про час в який буде зручно проголосувати. Вже в день голосування члени комісії приходили додому із бюлетенями та переносним ящиком або відправляли поправки поштою.
  3. Електронне голосування. Цей спосіб був доступним лише мешканцям Москви та Нижньогородської області, авторизація проходила на порталі «Держпослуги», а безпосереднє голосування відбувалось на  спеціальній платформі 2020og.ru

Під час останнього відбувався ряд порушень та фальсифікацій. Наприклад, громадяни могли голосувати двічі: як онлайн, так і прийшовши на дільницю. Так зміг проголосувати журналіст телеканалу «Дождь» Павло Лобков. Крім цього на самих дільницях неодноразово зафіксовували так звані «вкиди» бюлетнів.

Віддати голос громадяни могли у різних місцях:і на лавці, і в палатках та навіть в багажнику машини.

Фото Руху “Голос”
Фото з Інстаграм профілю користувача Рекеди Євгенія

Проте голова ЦВК Росії Елла Памфілова заявила, що це неможливо.

“Ніхто не голосує на лавочках і на багажниках машин. Ніякого голосування на лавочках і багажниках не передбачено і не буде”, – сказала вона на засіданні ЦВК.

Фото із Твіттер-акаунту Кіри Ярмиш

Один із членів Санкт-Петербурзької дільниці Павло Чупрунов розповів, що перед підрахунком голосів його як члена з вирішальним правом голосу відсторонили від роботи та на добу залишили у відділку поліції. Таке рішення дільнична виборча комісія прийняла у зв’язку з відсутністю у нього результатів тесту на Covid-19 – з метою санітарно-епідеміологічної безпеки.

За словами самого Чупрунова, його не повідомили про день, коли всі члени комісії ходили здавати тест. Усунувши його, комісія могла фальсифікувати результати голосування, вважає Павло.

“Одним із найпопулярніших методів фальсифікацій – голосувати за тих людей, які не прийшли. Єдиною людиною на дільниці, котра могла виступити проти цього, був я. Тому для того, аби все вийшло, мене необхідно було прибрати”, – розповідає Павло Чупрунов.

Телеканал “Дождь”
Фото із Facebok-сторінки Павла Чупрунова

Референдум провели й в анексованому Криму. Організували навіть виїзні голосування: обходили вулиці й двори та закликали кримчан поставити підпис.

Мешканців окупованого українського Сходу на голосування звозили автобусами до Ростовської області. Російське видання «Медуза» із посиланням на власні джерела і розслідування повідомило: голосування за поправки до основного закону Росії відбувалось за нечинними паспортами. Офіційно ж російська влада жодних порушень не побачила. Термін Путіна таки обнулили і тепер він стане довічним царем.

Політолог Віктор Таран переконаний, наслідки від внесення поправок для країни набагато плачевніші, аніж узаконення кількох важливих пунктів для чинного лідера Росії.

“По-перше, цей референдум перекреслив будь-які можливості для Росії стати демократичною країною, в основі якої лежить правова держава, конституція, права людини, законність. По-друге, він ставить емоційний хрест на сподіванні росіян на зміни на краще. По-третє, це удар для Росії на міжнародному рівні – Путін остаточно перетворився в очах міжнародних партнерів на такого собі карлика, який робить усе, аби залишитися при владі. Він тепер остаточно перейшов із розряду лідерів, які мали шанс стати демократичними, в клуб диктаторів. Це показує, що у країні не може бути жодного розвитку, а лише режим плутократії, який будується на корупції. По суті, Росія втратила своє майбутнє”, – зауважив політолог.

Віктор Таран

Світова спільнота засудила проведення російського референдуму, не визнала його результати та вкотре нагадала про підтримку цілісності та суверенітету України. Однак, окрім публічних заяв, вдіяти лідери світової спільноти нічого не можуть, адже формально усе було законно. 

Нічого змінити не можуть і самі росіяни. Після завершення “всенародного голосування” у Москві та Санкт-Петербурзі відбулися масові акції протесту проти поправок до Конституції. Їхні учасники планували зібрати підписи, аби заперечити результати референдуму, однак влада силою швидко припинила акції. Лише у столиці затримали 147 людей.

Чого чекати Україні

У питанні бутафорського референдуму не залишається осторонь і Україна. Вітчизняні політологи б’ють на сполох. Вони переконані, референдум показав: Росія, а надто Путін, нічого не боїться та цілеспрямовано йде до своєї мрії – відновлення СРСР.

Віктор Таран, політолог:

“Оскільки Росія остаточно вирішила піти шляхом авторитарної держави, це означає, що вона буде вчиняти так, як вважатиме за потрібне, а не відповідно до міжнародного права. Отже нас чекає подальша ескалація конфлікту на Сході та в Криму. І це стосується не лише України, але і Білорусі, Грузії, Вірменії та країн Балтії. Оскільки Путін марить відновленням Радянського Союзу за будь-яку ціну, то є великий ризик того, що він захоче продовжити велику гібридну війну. Тому Україна повинна готуватися до подальшого її загострення”.

Наталія Бугайова, керівниця групи з вивчення Росії Інституту дослідження війни:

“Пріоритетним завданням Путіна залишається відновлення домінуючого впливу на прийняття рішень в Україні, а також – інтеграція ширшого колишнього радянського простору у сферу впливу Росії, але в межах конкретних економічних структур та організації безпеки, якими керує Росія”.

Американські ж експерти мають трохи більше позитиву після так званого референдуму. У коментарях виданню «Голос Америки» вони розповіли: Путін поки не планує різко активізувати дії на сході України. Але він хоче і надалі залишити свій вплив. 

Курт Волкер, колишній спецпредставник США в Україні:

“Я дійсно не бачу змін. Путін утримував міцний контроль, а тепер він залишатиметься ще до 2036 року, а, можливо, й довше. Тож змін немає. Ми сподіваємось, що зміняться обставини, які змусять Путіна оцінити, що в Росії немає інтересу продовжувати війну. Але наразі він вважає, що це та політика, яку він хоче проводити”.

Курт Волкер. Фото: ukrainian.voanews

 

Вже шостий рік поспіль Україна протистоїть збройній агресії Росії. За цей час внаслідок війни загинули понад 13 тисяч людей, загалом же жертвами кровопролиття стали щонайменше 40 тисяч військових та цивільних. Росія ж натомість своєї вини не визнає і твердить: в Україні громадянський конфлікт. Однак увесь світ переконаний – російські війська є на українській землі.

Завдяки референдуму та конституційним змінам Володимир Путін залишиться “царем” на наступні 16(!) років. І яких дій від російського президента очікувати – невідомо. Та чи матиме місце замороження конфлікту на Донбасі й у Криму на цей час чи навпаки продовження ескалації та повну дестабілізацію ситуації в Україні припустити неможливо. 

Натомість можна ствердити: світ із українцями. Євроспільнота та Штати постійно нагадують про підтримку суверенітету та незалежності України. І доводять свої слова стабільним продовженням санкцій проти Росії. Та чи буде так продовжуватися і надалі, впродовж цих 16 років, гарантій немає. Тож уже зараз Україна повинна покладатися на себе та нагадувати світу про своє геополітичне значення.

Ольга Круглій, Львівська область. Мирослава Танська, Київ. Матеріал підготовлено в рамках Проєкту Всеукраїнського репортерського пулу

ПОДІЛИТИСЯ:
Top