ПРАВА ЛГБТ+ В УКРАЇНІ. РЕАЛЬНІСТЬ І ПЕРСПЕКТИВИ

Закони та політика кожної країни мають сильний вплив на життя ЛГБТ+.

Згідно з останнім рейтингом ILGA-Europe (Міжнародна асоціація геїв, лесбійок, бісексуалів, трансгендерів та інтерсексуалів), найбільш безпечно ЛГБТ-спільнота може почуватися у Мальті, Бельгії та Люксембурзі, а найменш захищеною – в Азербайджані, Туреччині, Вірменії та Росії. Україна в цьому рейтингу посіла 35 місце з 49.

Про реальне становище та різні погляди на перспективи законодавчого захисту ЛГБТ-спільноти в Україні “Format 21” поспілкувався з експертом із адвокації українського правозахисного ЛГБТ Центру “Наш світ” Андрієм Кравчуком та представником українського консервативного політичного руху “Традиція і порядок” Юрієм Бондаренком.

Україна гомофобна?

Україна за рівнем юридичного захисту прав ЛГБТ випереджає Польщу, Латвію, Румунію і Болгарію. Та оцінка стосується лише наявності відповідних законів і державної політики, а не фактичного становища ЛГБТ-людей у цих країнах.

Моніторингова мережа Центру “Наш світ” 2019 році задокументувала 369 випадків дій на ґрунті гомофобії/трансфобії, дискримінації, а також інших порушень прав ЛГБТ в Україні. Зафіксовані правопорушення скоїли не лише приватні особи, а й представники правоохоронних органів, сфер зайнятості і освіти тощо.

Головним досягненнями на шляху захисту на законодавчому рівні права ЛГБТ в Україні є ухвалення антидискримінаційної поправки до Кодексу законів про працю, ухвалення нового, значно спрощеного, порядку офіційного визнання зміни (корекції) статевої належності для трансґендерних осіб. Також помітні позитивні зміни у ставленні Національної поліції та деяких інших урядових структур до питань захисту прав ЛГБТ.

Після перемоги Революції Гідності розпочались реформи у руслі євроінтеграції. На мою думку, саме тоді розпочався прогрес у справі захисту прав ЛГБТ-спільноти в Україні”, – розповідає Андрій Кравчук. 

Андрій Кравчук

У рамках Асоціації Україна-ЄС виникла ініціатива з легалізації Інституту цивільного партнерства. Андрій Кравчук пояснює, що реєстроване партнерство надає низку майнових і немайнових прав, зокрема, щодо володіння та наслідування майна, утримання одного партнера іншим в разі непрацездатності, конституційного права несвідчення проти свого партнера, право на аліменти та пільги, можливість відвідувати свого партнера в медичних закладах тощо.

Андрій Кравчук: “Відсутність будь-якої форми правового визнання одностатевих сімейних пар є відвертою дискримінацією”

“Це позбавляє одностатевих сімейних партнерів всіх прав, які автоматично отримують різностатеві сімейні партнери після реєстрації своїх стосунків”, – заявляє експерт з адвокації Центру “Наш світ” Андрій Кравчук.

Йдеться про:

  • соціально-економічні питання – соціальна допомога на сім’ю, банківські кредити (в тому числі іпотека для молодих сімей), пенсія або відшкодування після втрати годувальника тощо;
  • успадкування без заповіту та обов’язкова частка у спадщині;
  • вирішення важливих медичних питань, право допуску до хворого близького родича тощо;
  • право дружин/чоловіків військовослужбовців на відпустку у зручний для них час, право на відпустку по догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу тощо;
  • представництво інтересів та право відмовитись від показань щодо близького родича у правоохоронних і судових органах;
  • спрощений порядок імміграції та отримання громадянства для осіб, які перебувають у шлюбі з громадянином даної країни.

Андрій Кравчук запевняє, що визнання одностатевих сімейних пар є реалізацією фундаментального права кожної людини на особисте та сімейне життя.

КиївПрайд 2019, Фото – DW.com

Юрій Бондаренко: “Одностатеві шлюби порушують Конституцію України”

Представник українського консервативного політичного руху “Традиція і порядок” Юрій Бондаренко не підтримує перспективу одностатевих шлюбів. Свою позицію він аргументує тим, що підтримує Конституцію України:

“Там чітко вказано, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Фактично більшість громадян України, які проти надання окремих привілеїв так званим “сексуальним меншинам”, захищають нашу Конституцію від зазіхань грантожерів та посольств іноземних держав”, – каже активіст.

Андрій Кравчук: “Школам потрібна сексуальна освіта”

Експерт з адвокації Андрій Кравчук запевняє, що школам потрібна сексуальна освіта, в рамках якої зокрема висвітлювали б питання сексуальних меншин. Близько 5 % людей належать до ЛГБТ+ – це означає, що статистично в кожному шкільному класі є така дитина. Відсутність у шкільному курсі відповідної інформації призводить до стигматизації ЛГБТ+-дітей, заважає їхньому розвитку та провокує булінг щодо них. 

“Крім загальних міркувань про необхідність сексуальної просвіти, варто усвідомлювати, що зараз ми живемо в епоху Інтернету. Безглуздо намагатися ізолювати дитину від такої інформації – наразі це просто неможливо. Реально лише навчити її правильно нею користуватися. Наприклад, за допомогою методики, схваленою Міністерством освіти”, – переконує Андрій Кравчук.

Юрій Бондаренко: “Потрібно говорити про комплексну сімейну освіту”

Представник українського консервативного політичного руху “Традиція і порядок” Юрій Бондаренко вважає, що потрібно говорити не про сексуальну освіту, а про комплексну сімейну освіту, де дітей навчатимуть перш за все бути відповідальними та розповідатимуть про християнське розуміння шлюбу та сексу. 

Зараз ми бачимо на прикладі деяких країн Європи, що сексуальна освіта передбачає подання гомосексуальності як норми і нав’язування твердження, що гендерну ідентичність можна змінити. Таким чином вони пропагують дітям змінити свою стать, якщо ті “відчувають себе не у  своєму тілі”, – запевняє Юрій Бондаренко.

Фото із Фейсбук-сторінки “Традиція і порядок”

Гомосексуальні люди в Україні можуть жити відкрито, хоч і не завжди безпечно, підсумовує Андрій Кравчук.

“На підставі своїх спостережень та відомих мені досліджень я сказав би, що українське суспільство здебільшого налаштоване недружньо до гомосексуальності та ЛГБТ-людей, але ця суспільна гомофобія не є активною і агресивною”, – каже Кравчук.

Вікторія Гогой, Львів. Матеріал підготовлено в рамках проєкту Всеукраїнського репортерського пулу

 

ПОДІЛИТИСЯ:
Top