6 вересня 2020 харківська молодь вийшла на мітинг – висловити невдоволення діями охоронців Саду імені Тараса Шевченка, які застосовують силу щодо відпочивальників.
“Своїм мітингом ми хочемо покласти кінець свавіллю охорони і отримати змогу безпечно перебувати в парках те”, – Майк, студент ХНУ імені Каразіна.
Що сталося?
18 червня 2020 охорона парку від фірми “Антирейдер ГО “Ветеран” побила 34-річного Ярослава Васильченка. Одному з охоронців висунули підозру у нанесенні легких тілесних ушкоджень.
4 вересня 2020 охоронці витягли студента Дениса Волоху з газону, пояснивши це забороною сидіти на траві. Того ж дня конфлікт стався між охороною парку і студентами Харківської політехніки Сергієм Шигидою та Діаною Бріль.
Сергій Шигида та Діана Бріль, студенти ХПІ, постраждалі
Молодь проти свавілля охорони
Третій випадок свавілля охоронців спонукав молодь протестувати.
За словами потерпілих Сергія та Діани, ввечері 4 серпня пара гуляла парком, і дівчині раптово стало зле. У жіночому туалеті не виявилось вільних кабінок, тому молодик відвів Діану до чоловічого. Там їх помітила прибиральниця і покликала охоронців парку, які силоміць витягли молодих людей з туалету і побили.
“Ми сподіваємось, що винні будуть покарані. Дуже хочеться в це вірити, адже ми живемо в європейському суспільстві, і в мене не вкладається в голові, як за такі дії можуть залишитися безкарними”, – коментує Сергій.
“Я досі не можу прийти в себе. Це жахливо”, – каже Діана у нашій розмові і починає плакати.
Діана показує фото травм, які нанесли Сергію
Громадська організація “СГУ/ Студентська Громада України” виступила з ідеєю провести мітинг, і вже ввечері 5 вересня у Телеграмі створили чат “Охране – отмена”, до якого могли долучитися всі небайдужі. У бесіді узгоджували дії і ділились інформацією щодо їхньої правомірності. До ініціативи доєднались “УСС/ Українські Студенти за Свободу” і учасники органів студентського самоврядування харківських університетів.
На організацію мітингу пішло більше 12 годин: за цей час розповсюджували анонси серед спільнот і знайомих, повідомляли медіа, попередили державну адміністрацію, створили гасла і плакати. За цей час до чату мітингувальників долучились більше 300 людей.
6 вересня на мирну акцію вийшли близько сотні людей – переважно студенти.
“Я думав, що прийде людей з п’ять. Більшість облич я бачу вперше, це означає, що люди підтримують нашу ідею і готові доносити її до влади. Ми можемо робити те, що дозволено Конституцією України. Жодна людина не може нам цього заборонити”, – зауважує Тарас Погребняк, активіст ГО “УСС/ Українські Студенти за Свободу”.
Мітинг розпочався о 16:20 біля пам’ятника Тарасові Шевченкові в Саду Шевченка. За годину до початку вже збиралася молодь з синьо-жовтими прапорами і плакатами “Парк – не зона”, “Не сідай на пеньок – отримаєш по печінці”.
“Я вийшов на мітинг, бо проблема є глибшою, ніж просто свавілля охорони парку, – коментує активіст УСС на ім’я Ефоса. – Сьогодні це Сад Шевченка, завтра Парк Горького, а післязавтра мій під’їзд. Не треба чекати, доки нас по станеться з нами. У нашу свідомість закладають, що міське – це чуже. Насправді ж міське – це наше”.
“Парк – власність громадян. Його звели за рахунок податків, які ми сплачуємо. Зарплату охорона отримує теж з бюджету – з нашої кишені. Охоронці мають підтримувати інтереси громадян, а якщо охорона нас б’є, то кого і від кого вони захищають?” – головна теза спікерів.
Молодь підтримали і люди старшого віку. Дар’юш Андрусенко, якого теж обурили дії охоронців, зауважує, що охоронці не усвідомлюють своїх повноважень:
“Як юрист із жахом дивлюсь на ситуацію. Охоронці не мають права застосовувати силу. У випадку правопорушення повинні викликати поліцію, а не лупцювати людей. Вони мають охороняти комунальну власність, як-от лавочки, аби їх не зламали, не викрали. Охорона громадського порядку – це функція не їхня, а поліції”.
Після офіційної частини активісти розстелили покривала на газоні та сіли співати, грати на гітарах і в настільні ігри – “право сидіти на траві, як і будь-яке інше, не можуть відібрати охоронці парку”.
Охорона не перешкоджала активістам, але через деякий час на газоні, де розташувались молоді люди, увімкнули систему поливу. Активісти перемістились – хто на інший газон, хто до кав’ярні, залишивши по собі порядок.
Що каже охорона?
Заступник директора охоронної агенції Олег Черкашин каже, ніби нападники не підпорядковуються міській адміністрації. Невідомі прийшли до парку, погрожували людям і побили їх, після чого пішли. На запитання, чому охорона парку не перешкоджали діям “невідомих”, відповісти не зміг.
Охоронці, присутні на мітингу, не мають стосунку до побиття, але коментують ситуацію щодо права сидіти на газонах.
“До сидіння на траві я ставлюсь негативно, – каже один із охоронців охоронець. – Це ж центр міста! Для сидіння є спеціально відведені місця. А тут всю красу зіпсують, зламають систему поливу, залишать недопалки та пляшки. Не всі, але більшість людей себе так поводять”.
Прямої заборони сидіти на газонах немає. На об’єктах благоустрою забороняється самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно влаштовувати льохи на прибудинкових територіях, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо.
Результати і висновки
Харківська правозахисна група надала постраждалим Сергієві Шигиді та Діані Бріль юридичну консультацію, ведеться слідство. За висновком медиків, постраждалий чоловік два місяці вимушений носити корсет через численні травми.
Сергій та Діана наполягають, що їх побили охоронці Саду імені Шевченка, водночас співзасновник фірми ТОВ «Антирейдер ГО “Ветеран”» Олег Черкашин заявляє, що його співробітники не мають жодного стосунку до побиття, а прибиральниця туалету каже, що Сергій Шигида “просто об щось ударився”.
При цьому за словами Черкашина, на час слідства Геннадія Нікольського, якого Сергій та Діана впізнали як нападника, відсторонили від роботи в охороні. Сам Нікольський написав зустрічну заяву до поліції, і через 3 дні після інциденту, як говорить він сам, поїхав до лікарні.
Як повідомляє активіст ГО “Українські Студенти за Свободу” Тарас Погребняк, слідство у справі Сергія Шигиди та Діани Бріль знаходиться на початковому етапі:
“Для мене, як для людини, яка бачила записи з камер і знає, що ця фірма (“Антирейдер” — ред.) роками вигравала тендери міськради, очевидно, що поліція разом із міською адміністрацією хоче зробити винуватим самого Сергія”.
Три випадки із застосуванням сили до громадян не залишилися без уваги, активна молодь вийшла на мирний протест проти свавілля охоронців. Право сидіти на траві відстояли, але чи призведе розголос проблеми до кардинальних змін в роботі охорони? Чи буде покарано винних, або ж справу “замнуть”? Залишається очікувати на вердикт суду і сподіватись на становлення правосуддя.
Олександра Корж, Харків. Матеріал підготовлено в рамках Проєкту Всеукраїнського репортерського пулу