Поки в Україні тривають суперечки, у якої держави краще закуповувати паливну енергію, Данія вже давно почала від неї відмовлятися. Ще в 1970-х під час нафтової кризи уряд зрозумів, що видобувати традиційне паливо не варіант: його в них просто не вистачає. Вирішили шукати альтернативні джерела — і знайшли, а сьогодні і зовсім поставили за мету повний перехід на відновлювану енергетику до 2050 року.
Данські ферми вітрової енергії в морі. Photograph: Max Mudie/Alamy
Енергетика — важлива складова сучасного розвиненого суспільства. Проте у традиційному вигляді вона вже давно стала причиною залежності і майже колоніального стану держав, які змушені купувати сировину. Ба більше, викопне паливо вичерпується і забруднює планету шкідливими викидами, сприяє парниковому ефекту та низці інших проблем, які виникають після згорання палива. Сьогодні прогресивні держави вже почали переходити на відновлювані джерела видобутку енергії: вітер, сонце та воду. Серед них і Данія.
Її історія успіху розпочалася в 1970-х роках, коли увесь світ переживав нафтову кризу. На той час данці імпортували більшу частину енергії, і коли в один момент її постачання припинилося, країна почала шукати власні паливні запаси. І хоч відшукали такі в Північному морі, уряд розумів, що надовго їх не вистачить. Тому започаткували програму з розвитку енергоефективності, зокрема впровадження вітрової енергетики. На той час тут було лише кілька десятків вітряків, сьогодні це велика індустрія.
Турбіни в Копенгагенській гавані. Джерело: reversehomesickness.com, www.CGPGrey.com
За словами Івера Хоя Нілсена з організації “State of green” сьогодні 40% від загального споживання енергії в Данії складає саме вітрова, а в планах до 2020 досягти позначки в 50%. Це означатиме, що більше 1 мільйона будинків користуватимуться вітровою енергією. А отже — чисте навколишнє середовище для данців та зниження загрози глобального потепління для усього світу.
Івер Хой Нілсен. Джерело: stateofgreen.com
І вітру Данії й справді не позичати — його середня швидкість складає 7,6 метрів за секунду. До порівняння, в Каліфорнії ці показники коливаються від 5,3 до 7,1 м/с, в Україні — від 3 до 6. Водночас Данія — одна з перших почала будувати цілі вітрові ферми на узбережжях морів (сьогодні їх більше 300 загальною потужністю більше 5 тисяч мегават). У таких місцях потужніший вітер, а отже — кількість виробленої енергії зростає в рази.
Хоча не все так просто. Головним викликом для Данії залишається проблема передачі енергії у населені пункти, віддалені від вітрових станцій. Наприклад, ті ж вітряки планують будувати далеко в морі, а значить, потрібна широка мережа кабелів, аби передати енергію до споживачів. Тож Данія продовжує працювати над розвитком «розумної» мережі електропостачання на цифрових технологіях і пристосуванням її до циркуляції великих обсягів енергії з різних джерел. Для цього потрібні грандіозні інвестиції, проте данський уряд переконаний у фінансовій доцільності такого плану.
Вітрові турбіни на полі в Західній Ютландії. Джерело: reversehomesickness.com
Данія – країна з великими амбіціями в плані зеленої енергетики, де за «зелений світ» бореться не лише уряд, а й бізнесмени та звичайні громадяни. Їхня ціль — чисте повітря та середовище без шкідливих викидів, безпечне не лише для цього, а й для наступних поколінь. Самі данці вважають свою мету — до 2050 року повністю відмовитись від споживання паливної енергії — цілком реальною, проте для більшості інших, навіть розвинених, європейських країн про таке годі й мріяти. Що говорити про Україну, яка продукує менше 5% відновлюваної енергії та є майже повністю енергозалежною.
