Жанр: чорна комедія
Автор: Мартін Макдонах
Режисер: Максим Голенко
Найближчі покази: 14, 24 червня
Автор п’єси англійський кінорежисер і драматург Мартін Макдонах написав «Королеву краси із Лінана» за вісім днів. Відомий перш за все номінованою за кращий оригінальний сценарій на «Оскар» чорною комедією «Залягти на дно в Брюгге» з Коліном Фарелом, Бренданом Глісоном і Рейфом Файнсом у головних ролях. Вистави за п’єсами Макдонаха останнім часом набули популярності серед російських та українських драматургів. Наприклад, Андрій Білоус у Молодому Театрі поставив комедію Макдонаха «Однорукий зі Спокена», де головну роль зіграв Станіслав Боклан.
Сцена з вистави “Королева краси”. Джерело: http://vomne.net
«Королева краси» є проявом сучасного мистецтва, про що свідчить і ненормативна лексика, дискусія навколо якої точиться як серед критиків, так і серед глядачів. Зокрема, публіка «Золотих Воріт» − люди дуже різні, від прогресивної молоді до консервативних літніх пар − саме така була моїми сусідами на «Королеві…». «Добре, що нас попередили, що будуть лайливі слова», − в антракті сказала жінка. Побуту вистачає і в повсякденному житті, навіщо його показувати ще й на сцені, у театр приходять, щоб відпочити, розслабитися і посміятися. Дійсно, театр має взагалі виховувати чи розважати?
Сміх-таки у «Королеві…» був. Відповідно чорний, яким його часто подає саме життя. Головна героїня Морін Фолан − заручниця хворої і вередливої матері, у якої, втім, вистачає сил шкодити своїй любій доньці. Колись Морін виграла конкурс краси, а тепер потопає у монотонному побуті, що доводить її до нервових зривів. Єдиним гостем у цій родині є сусід-поштар, крім випадку, коли до головної героїні навідується знайомий, колишнє кохання Морін, завадити якому знову ж таки намагатиметься любляча матір. У спробах реабілітувати нормальні стосунки не рятують і тимчасові прояви ніжності та материнської ласки: «Я ж бажаю тобі всього найкращого, доню». До речі, роль матері грає актор Театру юного глядача на Липках Олександр Ярема, якого багато хто впізнає як ведучого розважальної програми «ВусоЛапоХвіст».
Театр “Золотые ворота” спектакль «Королева краси, або Перед смертю не надихаєшся». Джерело: газета “День”
Досвід і світобачення різних поколінь дуже різняться. Справді, у театрі прагнеш побачити високі почуття і почути літературну мову, а не лайку. Але що як не мистецтво покаже, якими ми є зі сторони, без прикрас? Театр – це паралельна реальність, яка гіперболізує усе, у тому числі й вади і недоліки, без чого вистави були б штучними. Якісну комедію поставити складніше за драму, щоб сміх не був примітивним чи вульгарним. Певно, трагікомедія, чорна комедія – баланс між крайнощами позитиву і негативу, такий самий баланс, як і в житті.
Міркувала Ольга Усачова