Нашого цвіту – по всьому світу. Віддавні українці вирушали за кордон в пошуках кращої долі. 5 мільйонів людей легально перебуває на заробітках в інших країнах. Як відрізняється життя наших заробітчан у різних регіонах світу? Як вони знайшли роботу? Що там дешевше, а що дорожче, ніж в Україні, та де хліб коштуватиме майже 80 гривень? Про це та багато іншого – читайте далі.
Я працюю над фасадом будинку. Знайти роботу було легко, бо друг має свою бригаду на будівельній фірмі й він запросив мене сюди. Щоб працювати в Польщі, треба мати запрошення, робочу візу й пройдений медогляд. До працівників з неробочою візою ставляться негативно, адже за це накладаються великі штрафи як працівникам, так і роботодавцям. Хоча багато людей працює саме так. У середньому зарплата заробітчанина 3 тис. злотих (приблизно 20 тис. грн.), а так як я роблю фасад будинку, то отримую 5 тис. (35 тис. грн.). Працюю 6 днів на тиждень, тому вільного часу майже немає. Тут все дешевше, ніж в Україні. Продукти, наприклад, найвигідніше купувати в «Бідрьонці» (один з найпопулярніших польських магазинів). Шоколадний батончик «Снікерс» тут коштує 1 злотий (7 грн.). А ще тут краще купувати одяг та автомобілі, бо це недорого, та й можна повернути 100% податку по Tax Free. Пальне та оренда житла коштує дорожче, ніж у нас. З громадським транспортом тут проблем нема. Маршрутка їздить кожні 15-20 хвилин та коштує 3 злотих (21 грн.).
Знайома змінювала місце роботи і, щоб вакансія не пропадала, запропонувала мені поїхати на її місце. Тоді я нелегально працювала домогосподаркою. Після того, як отримала документи, пішла в спеціальне агентство з пошуку роботи, де мені допомогли віднайти роботу поближче до дому. Щоб працевлаштуватися, необхідно мати довідку з міністерства праці та з офісу мігрантів. Переважна більшість людей – нелегали. Але ставлення до них таке ж, як і до людей, що працюють легально. Щодо цін, то, наприклад, на одяг вони вищі, ніж в Україні. Хоча бувають акції й можна купити футболку від H&M за 3 євро (85 грн). А от харчування тут не дешеве. Наприклад, якщо зробити покупки на тиждень для всієї сім’ї, то це обійдеться в місячну зарплату українця. А мій обід коштує в середньому 5 євро (140 грн). За місяць я заробляю 1,5 тис. євро (приблизно 40 тис. грн), і витрачаю приблизно стільки ж. Це з кредитом за квартиру, продуктами та усіма іншими витратами. Щодо транспорту, то зупинки автобусів зустрічаються тут дуже часто, та й їздять маршрутки регулярно. Єдине що пересування в Бельгії не є дешевим. У середньому це 500 євро на рік (майже 15 тис. грн). Але іноді буває, що роботодавець оплачує вартість квитка повністю або частково.
Я прибираю різні об’єкти, працюю через посередника. Узагалі роботу тут знайти дуже легко. 99% є нелегалами. Часто вони виробляють право тимчасового перебування,але воно не дає дозволу працювати. Ставлення до таких людей таке ж, як і до легальних працівників, тільки зарплата менша. За місяць я заробляю 2 тис. доларів (близько 50 тис. грн). З них 800 (близько 20 тис. грн.) витрачаю на житло, харчування, документи й проїзд. Тут усе набагато дорожче, ніж в Україні. Наприклад, хліб коштує 2 долари (близько 50 грн.). Проїзд тут теж не дешевий, ціна квитка на автобус до 2 доларів (близько 50 грн.)».
Я працюю в спортивному клубі. Слідкую за порядком та пишу звіт за день. Роботу знайшов після інтерв’ю, тоді пройшов тренувальний процес. Якщо без податків та superannuation (пенсійного фонду), моя зарплата виходить 4 тис. доларів (приблизно 100 тис. грн.). А витрати складають приблизно 2 тис. доларів (близько 50 тис. грн.) Для того, щоб працювати в Австралії, треба мати резюме та документи за спеціальністю. Нелегальних працівників тут небагато, бо мало кому вдається тут залишитись: роботодавці їм платять набагато менше, а можуть взагалі обдурити. А якщо хтось помітить, що ви без потрібних документів, то відразу відправляють додому. Тут все дорожче, ніж в Україні. Джинси й сорочка обійдуться в 200 доларів (близько 5 тис. грн.), а хліб – 3 долари (майже 80 грн.) Автобус чи поїзд в один бік в середньому 4 долари (близько 100 грн.), зате їздить транспорт регулярно.
Віталій Деяк, США
Я менеджер ресторану. Знайшов роботу випадково. Заклад шукав працівника на кухню. Так я там і залишився. У мене тут сім’я, ми заробляємо 5 з половиною тис. доларів в місяць (близько 140 тис грн) з податками. Витрачаю приблизно 4 тис. (близько 100 тис. грн.) Щоб працювати в Америці, необхідно мати паспорт або водійські права та страховку – наш ідентифікаційний код. Тут люди переважно харчуються в ресторанах, бо готувати нема часу. Продукти в магазинах дорожчі: хліб приблизно 3 долари (80 грн). Тут дороге медичне страхування та машинний сервіс. А одяг не дорогий та якісний. Щодо транспорту, то у великих містах він розвинений, але якщо живеш в периферії, то ні: усі мають власні авто. Ціна квитка залежить від тривалості поїздки: від 2 доларів (близько 50 грн) і вище.
Ось таке воно життя за кордоном, за тисячі кілометрів від рідного дому. Майже в кожній країні безліч нелегальних працівників. Місячна зарплата як в середньостатистичного українця за півроку, а то й за рік. І хоча ціни на харчування та житло досить високі, у співвідношенні до доходів маютьбільш привабливий вигляд.
Розпитувала Іванна Підборська