15 червня в ЄС повністю скасували плату за роумінг під час короткострокових подорожей до інших країн-членів союзу або Норвегії, Ліхтенштейну та Ісландії. Українці ж в соціальних мережах почали масово радіти такій новині, мабуть, подумавши, що після безвізу одразу прийде й «безроумінг». Проте не все так просто: і не лише для українців — нові правила мають підводні камені і для самих жителів ЄС.
Джерело: Economia Digital
Що таке роумінг і навіщо за нього платити?
Роумінг — це процедура надання послуг зв’язку для абонентів мобільних операторів поза межами домашньої мережі. І це не означає «за межами своєї країни». У Росії, наприклад, існує національний роумінг, коли жителі одного регіону мають платити додатковий збір за дзвінки в інший, хоч і в межах своєї країни. А от для жителів ЄС, Норвегії, Ліхтенштейну та Ісландії скасували і міжнародний роумінг.
Як працюватиме нове правило «роумінг як вдома»?
«Роумінг як вдома» — нове правило в ЄС, за яким подорожуючи до інших країн, плата за дзвінки, СМС та Інтернет стягується за тарифним планом, що діяв в країні, де було куплено сім-карту. Тобто поляк, приїхавши до Франції на відпочинок, зможе спілкуватися за тарифами мобільного оператора, які діють в Польщі, а не у Франції. Жодних додаткових стягнень за роумінг. Маєте безлімітні дзвінки в Литві — матимете їх і в Данії.
У спільній заяві президента Європарламенту Антоніо Таяні, прем’єр-міністра Мальти, яка головує в Раді ЄС, Джозефа Муската та президента Єврокомісії Жан-Клода Юнкера йдеться:
Плата за роумінг тепер буде у минулому. Вже завтра ви зможете залишатись на зв’язку під час подорожі по ЄС, та сплачувати ту ж ціну, що й вдома.
Без кордонів, але з винятками
Ще до офіційного скасування роумінгу кмітливі європейці почали думати над тим, наскільки можна буде зекономити на зв’язку. Наприклад, поїхати до відносно недорогих країн (Румунії чи Польщі), купити там сім-карту з дешевими тарифами і користуватися ними у дорогій Франції.
ЄС сказав — винятки будуть!
Джерело: livitaly.com
Скасування роумінгу працює лише для короткострокових поїздок, тому карткою, купленою в Литві, не можна користуватись довгий час у Португалії — за такі випадки доведеться платити. Проводите більшу частину свого часу в Данії — купуйте сім-карту там. Також є певні види «сімок», які «прив’язані» тільки до однієї країни, а при виїзді за межі вони не працюють взагалі, тому при покупці звертайте на це увагу.
Не забудьте й про обмеження об’єму трафіку з Інтернету — якщо користувач мав безлімітні дзвінки чи СМС у себе вдома, то матиме їх і в іншій країні, проте якщо він мав безлімітний або дуже дешевий вихід в мережу Інтернет, то з цим можуть виникнути проблеми: оператори все ще можуть встановлювати обмеження на використання мобільних даних за межами домашнього регіону, хоча обов’язково мають про це попередити. І коли користувач перевищить ліміт, то муситиме заплатити за 1 Гігабайт Інтернету близько 8 євро. Ця вартість, до речі, у 25 разів менша, ніж до скасування плати за роумінг всередині ЄС.
Наприклад, ви купили сім-карту в Польщі, до тарифного плану якої включено 50 Гб Інтернету. Скоріше за все, що, поїхавши до Норвегії, Ви зможете використати лише частину — за інші доведеться платити. Такі дані потрібно уточнювати безпосередньо при купівлі тарифу в мобільних операторів.
Щоразу, перетинаючи кордон всередині країн ЄС, ви отримуватимете повідомлення про те, що знаходитесь за межами домашнього регіону, разом з вказівками щодо лімітів та додаткової плати за їх перевищення у певній країні.
Що з цього для українців?
Українцям, що збираються відвідати одразу декілька країн ЄС, більше не потрібно купувати сім-карти в кожній державі. Вистачить і однієї.
Для українських операторів правила щодо скасування плати за роумінг поки що не діють, проте Петро Порошенко в день відкриття безвізового режиму заявив, що переговори з цього приводу вже ведуться. А от міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що «Україна готує конкретні ідеї щодо скасування плати за роумінг мобільного зв’язку в країнах ЄС і представить їх до саміту Східного партнерства, що запланований на 24 листопада» — пише Українська правда.
Розбирався Вадим Грінько