Перейти до вмісту
Home » Балтійські особливості: чим Литва (не)схожа на Україну

Балтійські особливості: чим Литва (не)схожа на Україну

Невиразні знання про спільну історію, жарти про «литовські номери», столиця Вільнюс або Рига (гріх не сплутати) це і всі знання, які має більшість із нас про Литву. Але, провівши в ній тиждень, я зрозуміла, що цій маленькій балтійській країні з радянським минулим і європейським сьогоденням насправді є чим дивувати, і їхати туди варто не лише за автівкою.

Люди

В око відразу впадає одне: їх мало. Дуже мало. Чи це ранок понеділка, чи вечір п’ятниці – вулиці все одно нагадують постапокаліптичний світ. Усе населення Литви приблизно дорівнює населенню Києва, тому  навіть найбільше місто (Вільнюс, 528 тисяч) — це рай для тих, хто втомився щодня боротися за місце у вагоні метро чи маршрутці.

Литовці дуже дружелюбно налаштовані до українців і щиро переймаються ситуацією в нашій країні. Хоча й серед них можна зустріти «таксиста-сепаратиста», який дорогою до аеропорту намагатиметься «наставити на путь істинну». А є й такі, для яких Україна — це «дуже гарне місто, з Ялтою в Києві».

Найпопулярніша серед литовських школярів професія програміста, проте бути ними хочуть далеко не всі. Трапляються майбутні біотехнологи, хіміки, історики, інженери, і, що найцікавіше, вчителі. У нашій країні навряд чи зустрінеш молоду дівчину, яка, закінчивши один з найкращих університетів країни, готова переїхати зі столиці в маленьке провінційне місто лише для того, щоб працювати вчителем. У Литві ж це цілком нормально.

Якість життя

«Олігархи живуть добре», — жартують литовці. І хоча проблем у Литві справді вистачає, така іронія видається дивною, якщо врахувати, що мінімальна зарплата в цій країні перевищує 300 євро, а ціни не набагато вищі за наші. Цікаво, що стипендія у литовських студентів ще більша, вона складає приблизно 400 євро. Водночас  багато школярів з 16 років на літні канікули їдуть працювати за кордон (у Литві школу закінчують у 18-19 років).

Мова

Єдине, що можна зрозуміти з литовської мови — це російська лайка, а ще те, що до кожного другого слова треба додавати закінчення «-ас». Розмовляють литовці дуже пристрасно, як іспанці, і дуже незрозуміло, як араби.

Старше покоління майже зовсім не знає англійської, але знає російську. З молоддю ж усе навпаки, тому краще спілкуватися з тими й іншими окремо, або ж змиритися з роллю перекладача.

Жарти

Хоча в Україні соцмережі просто таки переповнені жартами про «литовські номери», самим литовцям про це нічого не відомо, тому краще їх замінити на анекдоти про естонців, які вони полюбляють.

Молодь вважає дуже дотепним називати щось російськими словами. Зараз на піку популярності «чорная магия». Це словосполучення вживається у дуже специфічних ситуаціях без особливої закономірності. Наприклад, коли тобі чогось дуже хочеться, ти знаєш, що це не відбудеться, але все одно сподіваєшся.

Схожі й різні

Литва багато чим нагадує Україну. Схожі традиції, танці, пісні, схожа музика, схожа пострадянська архітектура, Вільнюс нагадує Львів. Відмінностей, звичайно, ще більше, це інша країна, інша культура. Та найбільше вражає не подібна до нашої є литовська «децентралізована» свідомість. Вони повноцінно живуть у своєму маленькому місті, населення якого не перевищує 10 тисяч. Вони створюють міжнародні проекти та музичні гурти, будують амбіційні плани на майбутнє, навіть шкільні заходи проводять на високому рівні. Вони не прагнуть втекти до столиці чи переїхати у велике місто.

Бо маленьке містечко і та сама столиця однаково комфортні і перспективні. Цього нам було б варто в них повчитися.

 

Порівнювала Дарина Бубнюк

ПОДІЛИТИСЯ:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.