Фото: Reuters
8 років війни в Сирії. Понад 350 тисяч жертв і тисячі знищених будівель. Країна перетворилася на платформу для випробувань різних видів зброї (зокрема, хімічної, яка не використовувалася з часів Першої світової війни) та політичних протистоянь. Велика кількість експертів дійшла згоди в тому, що сирійське питання має спільні риси з війною на сході України.
З чого все починалось?
Війна в Сирії починалася як повстання проти влади Башара Асада. Потім вона переросла в боротьбу з ІДІЛ. Нині Сирія – майданчик для випробування один одного на міцність найсильнішими арміями світу. Деякі аналітики припускають: можливо, саме з Сирії почнеться третя світова.
2011 рік – Арабська весна
2011 рік став переломним як для європейських держав, так і для Близького Сходу. У Дамаску піднялась хвиля протестів (Арабська весна) проти чинного президента Башара Асада. Тоді президент вирішив застосувати армію. Не всі солдати погодилися стріляти в цивільних. Вони перейшли на бік опозиції і сформували збройний опір – Вільну сирійську армію. Ідліб, Хомс, Дума, Алеппо, Дейр-ез-Зор стали містами, які підтримали рух.
2013 рік – хімічна зброя
У 2013, під час штурму Алеппо, урядові війська вперше використовували хімічну зброю. На місто впало кілька бомб з газом «зарин». Ані уряд, ані народні угруповання не взяли на себе відповідальність за цей випадок.
Фото: Reuters
2014 рік – ІДІЛ
У 2014 на війну в Сирії вплинув новий фактор. Ім’я йому – ІДІЛ. Терористи Ісламської держави захопили частину Сирії та Іраку. Тоді США вирішили втрутитись у конфлікт. У Сирії сформувалися дві коаліції, які воюють проти терористичних угруповань. З одного боку – США, Ізраїль, Франція, Великобританія та Вільна сирійська армія. З іншого – Росія, армія Асада й Іран. Однак, дві ворогуючі коаліції воюють фактично між собою.
Окремо варто розглянути курдське питання. Туреччина – член НАТО, який воює проти сирійських курдів. США теж член НАТО, навпаки, – підтримує їх. Чим більше вони підтримують курдів, тим гірше відносини з Туреччиною. І тим більше Туреччина зближується з Росією.
2019 рік – «Джерело світу»
Коли у жовтні 2019 року Туреччина ввела війська в Сирію, а США «вийшли з гри», настав новий етап в історії сирійського конфлікту. Анкара розгорнула військову операцію під назвою «Джерело світу» проти курдського населення.
США тим самим фактично «злили» курдів, своїх колишніх союзників у боротьбі проти ІДІЛ. Трамп, як вважають експерти, дав президенту Туреччини Ердогану «зелений коридор» і лише лякає санкціями. Абсолютно всі союзники США засудили вторгнення Туреччини. Росія заявила, що втягуватися в конфлікт не збирається – таким чином вже не вперше Ердоган заручився нейтралітетом Путіна.
Фото: Reuters
Чим війни в Україні та Сирії схожі?
Мішель Дюкло, нині спеціальний радник Інституту Монтеня, присвятив війні книгу «Довга сирійська ніч». В одному з інтерв’ю для BBC він сказав, що сирійський конфлікт, який Захід довго вважав другорядним, обернувся зростанням популізму в Європі і перерозподілом сил на Близькому Сході.
«На даному етапі поразка Європи в Сирії очевидна. Європейці майже не присутні в регіоні, американці вже пішли, Путін тримає в руках майбутнє конфлікту разом з Ердоганом, Нетаньяху й Іраном», – пише в книзі Дюкло.
США в котрий раз довели, що для них важливіша комерційна сторона будь-якого конфлікту. Росія діє у своїх інтересах, приховуючи істинні мотиви обгорткою «гуманітарної допомоги». Європа не може знайти ніякого вирішення конфлікту, а велика кількість країн просто дотримуються позиції «моя хата скраю». Проте сирійське питання, як і українське, не вперше стає провідним на засіданнях міжнародних організацій, зокрема ООН.
Яка ситуація зараз у Сирії?
На одних з останніх зборів, Антоніу Гутерреш, генеральний секретар ООН, висловив глибоку стурбованість ескалацією бойових дій на північному заході Сирії і закликав до їх негайного припинення. Він також підкреслив, що військового розв’язання конфлікту в Сирії немає і єдиним надійним рішенням є «підтримання мирного політичного процесу».
Деякі гуманітарні організації були змушені зупинити роботу, тоді як переселенцям дуже потрібна допомога. «Багато хто з них через обстріли і бомбардування не їли і не спали вже кілька днів. У тимчасових таборах не вистачає палива. Мешканцям доводиться палити все, що потрапляє під руки: старий одяг, ковдри, автомобільні шини. Іноді кілька сімей обігрівають протягом ночі одну палатку, де збирають дітей, а самі на холоді стежать за тим, щоб вона не зайнялася», – йдеться в промові генерального секретаря ООН.
У 2014 році Україна була в схожій ситуації та потребувала гуманітарної допомоги. 20 грудня 2019 року Російська Федерація наклала вето на проєкт резолюції Ради Безпеки ООН, що передбачає поставки міжнародної допомоги Сирії через кордон з Туреччиною та Іраком.
Однак, з українським питанням у Росії була інша історія. У період з 2014 та донині сепаратистські об’єднання є бенефеціарами Володимира Путіна. Говорячи про вплив війни на інші країни, Мішель Дюкло порівнював війну в Сирії з «геополітичним Чорнобилем для зони Близького Сходу і Європи, а також, безсумнівно, Центральної Азії».
Колишній посол Франції в Дамаску розповів в інтерв’ю Le Figaro, що війна в Сирії – це справжня катастрофа. На думку дипломата, тероризм і потоки мігрантів стали прямим наслідком цього військового конфлікту, що призвело до влади в багатьох країнах популістських і «неоавторитарних» лідерів.
Чи стане 2020 рік для Сирії часом стабільності та миру? І чи зможе Україна разом із Сирією відсвяткувати цю перемогу? На жаль, відповіді на ці запитання давно залежать не тільки від самих країн.
Валентина Половинка