Від еколюбителів до губителів – чим відзначилися провідні світові політики у 2019?

2019 рік запам’ятається одночасно як вибух екоактивізму та як рік масштабних лісових пожеж, рекордних температурних та природних аномалій. Тема збереження навколишнього середовища не могла оминути участі глав держав. Пропонуємо зробити невеличкий огляд екологічної політики президентів та прем’єрів за рік, що минає. 

Про Грету 

Першим спадає на думку, звісно, президент США Дональд Трамп. Після емоційного виступу екоактивістки Грети Тунберг на вересневій генасамблеї ООН він опублікував саркастичний твіт: «Здається, вона дуже щаслива молода дівчина, яка з нетерпінням чекає світлого і прекрасного майбутнього. Так приємно бачити!» А коли журнал «Тайм» оголосив Грету людиною року він «цвірінькнув» про те, що це «просто сміхотворно» і порадив дівчині контролювати свій гнів та подивитися «старий добрий фільм з другом». У відповідь дівчина просто додала ці слова до опису свого профілю в Твіттері. Трохи раніше Грета так само додала португальське слово «pirralha» (“невиховане дівчисько”), яке використав щодо неї бразильський президент Жаїр Болсонару. 

Емануель Макрон, президент Франції, зазначив, що промова Грети «не є ефективним засобом боротьби з кліматичними змінами». Радикальні погляди, на його думку, лише поляризують спільноту. А канцлерка Ангела Меркель навіть зустрілася з дівчиною після промови. Підсумовуючи бесіду, вона зазначила, що не погоджується з екоактивісткою в деяких пунктах (зокрема, дівчина недооцінює можливості сучасних інноваційних технологій у боротьбі з кліматичними змінами). Однак, несприйняття дівчини-підлітка не завжди свідчить про відсутність у цих політиків стурбованості станом навколишнього середовища. 

Канадського прем’єра Джастіна Трюдо Грета звинуватила у неефективній боротьбі з глобальним потеплінням. Про це вона заявила у ході розмови з корінними народами в Канаді. Вона також поспілкувалася з Трюдо, «обговоривши необхідність робити більше».

Про пожежі

Цьогоріч світ сколихнули масштабні пожежі одразу у двох найбільших лісах планети – Амазонських та Сибірських. У серпні в Бразилії було зареєстровано приблизно 80 тисяч лісових пожеж, що є найвищим показником з 2013 року. Проте президент Бразилії Жаїр Болсонару відмовився прийняти допомогу країн G7. То чому Ґрінпіс нарекли його «загрозою кліматичній рівновазі», а люди прозвали «бразильським Трампом» і навіть звинуватили його у навмисному випалюванні територій Амазонії? 

Ще донедавна (власне, до обрання Болсонару президентом) Бразилія була одним із лідерів боротьби зі змінами клімату і навіть мала чи не найамбітніші зобов’язання у рамках Паризької угоди (зупинити вирубку лісів до 2030; відновити й заселити 12 мільйонів гектарів раніше знищених лісів). Однак з 2014 економічна криза вдарила по ефективності державної системи нагляду за лісами Амазонії, і темпи їх вирубки почали зростати, а у 2018 Болсонару був обраний президентом і, як пишуть CNN, зайнявся «демонтажем бразильського екологічного керівництва». Він прагне відкрити території амазонських лісів для масштабної агропромислової діяльності та видобутку корисних копалин. Для цього Болсонару змінив міністра екології (ним став Рікардо Саллес, який називав глобальне потепління «другорядним»), знизив суму штрафів на вирубку лісів та зменшив фінансування наглядових установ.

І поки горіли найбільші легені планети, Болсонару звинувачував благодійні організації та відмовлявся від їх допомоги. Зокрема, він мав претензії до відомого голлівудського актора Леонардо Ді Капріо, чия екологічна організація Earth Alliance пообіцяла виділити $5 млн, щоб допомогти захистити Амазонію. Він назвав актора «крутим хлопцем», який «дає гроші на підпал Амазонії». Жодних доказів президент Бразилії не навів. Справа в тому, що до цього поліція у бразильському штаті Пара заарештувала чотирьох добровільних пожежників, яких влада запідозрила в підпалі лісів із метою подальшого отримання коштів від благодійних організацій на ліквідацію наслідків пожеж. У грудні, після заяви Болсонару, актор відповів, що його група не фінансувала жодної із двох некомерційних організацій, названих бразильськими слідчими. 

Менш чіткі позиції щодо збереження довкілля загалом і щодо пожеж у Сибірі має російський лідер Володимир Путін. Під час великої прес-конференції в Москві 19 грудня 2019 року президент назвав літні пожежі у Сибірі рукотворними: «Так, пожеж в цьому році було досить багато. Це також стосується місць, які, прямо кажучи, гасити досить складно. В одну сторону на літаку тільки 600 з гаком кілометрів. А дим, якщо роза вітрів дозволяє, йде до великих міст, і складно щось вдіяти». В основному це результат діяльності чорних лісорубів – вони палять траву в господарських цілях. Потрібно вдосконалювати систему лісоохорони». 

У липні цього року Єкатеринбург став місцем проведення другого Глобального саміту виробництва та індустріалізації, на якому Путін з одного боку назвав причиною екологічних проблем викиди вуглекислого газу, а з іншого – заявив про неможливість поєднати «зростання виробництва і природне благополуччя»: «Надії на те, що нові технології врятують планету, виявилися ілюзією. Деградація природи і клімату триває. У Росії ми відчуваємо це найбільш гостро: в нас температура в 2,5 рази швидше зростає, ніж на планеті. Дивіться, що зараз в Іркутській області відбувається. І пожежі там масштабні і повені страшні… Уже зараз чверть всіх викидів СО2 припадає на енергетику. Але поки немає рішення, як поєднати наростання виробництва і природне благополуччя». Пропозицію відмовитися від технологічного прогресу заради збереження навколишнього середовища Путін назвав популізмом: «Замість глибокої і змістовної дискусія про проблеми клімату й екології суспільство часто спостерігає відвертий популізм, спекуляції і часом просто мракобісся».

Про всілякі саміти

Інший великий захід, присвячений довкіллю, проводився у Китаї. 5 червня 2019 року у місті Ганчжоу відзначали Всесвітній день навколишнього середовища, захід від ООН, який цьогоріч був присвячений забрудненню повітря. Сі Цзіньпін, президент КНР, передав свої вітання: «У людства є лише одна планета. Охорона навколишнього середовища є спільною відповідальністю всіх держав. Екологічний розвиток цивілізації є невід’ємною частиною національного розвитку архітектури та стратегії Китаю». 

Забруднення повітря у китайських містах подекуди перевищувало норму в 36 разів. З 2017 країна разом з Програмою ООН з довкілля (ЮНЕП) взяла курс на комплексні зміни в області споживання ресурсів та системі контролю навколишнього середовища. До 2020 року правління Китаю прагне засадити деревами більше 25% своєї території, скоротити споживання енергії на 15%, а води – на 23%, зменшити викиди вуглекислого газу на одиницю ВВП на 40–45% і зменшити споживання вугілля до 62%. А з 2018 року Китай навіть перестав купувати в інших країн пластикову вторинну сировину для переробки.

Дональд Трамп ще на початку свого президентства, у 2017 році, вийшов з Паризької кліматичної угоди, підписаної у 2015 році (де попередній президент Обама обіцяв скоротити викиди парникових газів у США на 25% до 2025). Але реальний вихід з угоди можливий лише 4 листопада 2020 року (одразу на наступний день після президентських виборів у США). Тому США донині мають звітувати ООН про успіхи і невдачі в реалізації угоди. 

Про лідерство Америки в екологічних питаннях Трамп заявив цьогоріч у промові 8 липня. Під час виступу він також розкритикував демократів у Палаті, бо їх «новий зелений курс» обійдеться скарбниці США у 100 трильйонів доларів. Американський лідер вважає цю цифру «неприпустимою, оскільки вона знищить мільйони робочих місць, зруйнує мрії найбідніших американців і завдасть непропорційний збиток представникам етнічних меншин». Однак, Трамп не закриває питання збереження середовища повністю: «Ми будемо захищати навколишнє середовище, але ми також будемо захищати американський суверенітет, процвітання і робочі місця». Він також нагадав про досягнення своєї адміністрації – зокрема підписаний цьогоріч закон про захист океанів від відходів та забруднень. 

А ще цей виступ означав закінчення роботи над новою програмою «Доступна чиста енергія», яка має підвищити ефективність вугільних електростанцій. І ось на цьому моменті діяльність Трампа починає набувати контроверсійних відтінків. Адміністрація президента відхиляє висновки вчених про те, що зміну клімату спричиняє саме використання викопних джерел енергії. З моменту інавгурації було скасовано понад 80 правил у сфері охорони навколишнього середовища і відкрито для буріння додаткові федеральні землі. Попри виступи критиків, адміністрація нинішнього хазяїна Білого дому заявляє про підвищення якості води й повітря в США.  

А ще цьогоріч Трамп пропустив два важливі зібрання, присвячені проблемам навколишнього середовища. 22 вересня він не з’явився на саміті ООН по клімату, замість якого він відвідав сесію Генасамблеї ООН, присвячену проблемі релігійних переслідувань у світі. Трамп також пропустив засідання, присвячене зміні клімату під час саміту G7 у Франції. 

До речі, на цьому заході відзначився цікавими подарунками президент Франції Емманюель Макрон. Він вручив світовим лідерам годинники, створені з пластику, який виловили в океані. У червні 2019 року, у Всесвітній день океанів Макрон у фейсбук заявив про наміри Франції до 2025 року досягти повної переробки пластикових виробів.  

Іншою проблемою світових лідерів є те, що вони рідко виходять за рамки красивих слів. Утім, німецька канцлерка Ангела Меркель за свою багаторічну кар’єру на цій посаді відзначилася не лише гучними словами. Зокрема, її правління у 2019 прийняло ряд важливих заходів із захисту клімату. Під час відкриття цьогорічного саміту ООН з питань змін клімату в Нью-Йорку у вересні вона заявила, що основна відповідальність за зміну клімату лежить на промислово розвинутих країнах. Тому вона вважає, що саме ці країни повинні допомагати фінансово й технічно зупинити підвищення температури на Землі. Загалом з 2014 року ФРН вдвічі збільшила виділення коштів на боротьбу зі змінами клімату. А на травневому Петерсберзькому саміті із захисту клімату вона підтвердила наміри Німеччини усунути фактори, що є причиною парникового ефекту до 2050 року. При цьому канцлерка вважає, що «дискутувати треба про шляхи досягнення цієї мети, а не про саму мету». Варто зазначити, що цьогоріч у Німеччині кількість енергії, виробленої альтернативними джерелами (сонячні батареї, вітрогенератори, біопаливо та ін.), вперше перевищила кількість енергії від теплових та атомних електростанцій. 

19 березня 2019 року Європарламентом була підтримана пропозиція про повну відмову від спалювання вугілля до 2030 року. Поки що за показником альтернативної енергетики лідирує Скандинавія, зокрема Швеція, яка йде шляхом повної декарбонізації енергетичного сектору ще з 2017 року. Прем’єр країни Стефан Левен ще у 2015 році двічі закликав світ до «зеленої революції» і досі робить усе, щоб Швеція стала першою країною, вільною від викопних джерел енергії. А норвежці в 2019 році прийняли рішення не бурлити нафтові родовища на Лофотенських островах заради збереження їх екосистеми, фактично лишивши там нафти на 53 млрд доларів. Також Європарламент у жовтні цього року повністю заборонив одноразову пластикову продукцію (соломинки, ватні палички та одноразовий посуд). Закон стане чинним з 2021 року, хоча в деяких європейських країнах вже діє заборона на поліетиленові пакети (Італія – з 2011, Франція – з 2016; у Данії, Латвії та Німеччинї борються з пакетами методами підвищення цін, роблячи їх фактично багаторазовими).

Схожий закон був прийнятий 19 листопада 2019 року і в Україні. Законопроєкт про обмеження використання поліетиленових пакетів вступить в силу з 2022 року, тоді «кульочки» буде заборонено продавати й використовувати в супермаркетах, на ринках та в ресторанах. 

Ну і наостанок, про обрану цьогоріч президентку Словаччини Зузану Чапутову. Її радник Юрай Різман у інтерв’ю Aktuality.sk в серпні розповів про наміри політикині скоротити кількість своїх авіаперельотів заради збереження екології. Для поїздок на невеликі відстані вона надаватиме перевагу наземному транспорту. Президентка прагне досягти «екологічної рівноваги», коли викиди парникових газів будуть рівними можливості переробити їх лісами країни. До свого обрання на пост глави держави вона також прославилась як екоактивістка, досягнувши за 14 років боротьби визнання незаконним звалища біля містечка Пезінок. За це Чапутова отримала міжнародну премію Goldman, так звану «Нобелівку з екології».

І поки здається, що стан навколишнього середовища залежить від впливових політиків, а закони приймаються якось неспішно, можете просто почати сортувати сміття, відмовитися від одноразового пластику і вимкнути електроприлади, якщо не користуєтеся ними. 

Софія Лазарова