Фото: CNN
Відносини між НАТО та Україною почалися ще у 90-х роках, а у 2014, з початком російської агресії, вони особливо активізувалися. Проте, на жаль, це не дало визначних результатів. 2019 рік можна вважати певним «перезапуском» відносин Україна–НАТО, адже з приходом нової влади відбулася низка подій, що змінили бачення можливого членства України.
Як відомо, для вступу в НАТО потрібно виконати План дій щодо членства (ПДЧ), який розробляється на основі індивідуального діалогу з країною-кандидатом. Також варто зазначити, що ухвалення всіх рішень в Альянсі відбувається на засадах консенсусу, тому кожна країна-член НАТО має право вето.
У жовтні 2019 року у Брюсселі відбулася зустріч міністрів оборони держав-членів НАТО та його партнерів, де також обговорювали українське питання. Міністр оборони України Андрій Загороднюк після цієї події заявив, що була досягнута домовленість про новий формат взаємодії між Україною та НАТО. Результатом цієї зустрічі також є те, що Україна стане першою державою, на якій НАТО буде випробовувати нові підходи адаптації стандартів НАТО в українських збройних силах та перевірка Альянсом дотримання всіх вимог. Досі було невідомо, скільки стандартів Україна має впровадити, щоб відповідати запитам, адже їх діє близько 2000, і не всі є обов’язковими для кожної окремої країни.
Загалом, новий формат взаємодії є вигідним для України. Однак, ми також розуміємо, що говорити про ПДЧ ще зарано. Шанси на отримання плану в України найближчим часом дорівнюють нулю, адже існує опір Угорщини, яка оголосила про блокування цього рішення через освітній конфлікт. Країна розкритикувала закон про державну мову ухвалений Верховною Радою, адже вважає це частиною антиугорської кампанії. Відповіддю стало блокування будь-якої євроінтеграційної співпраці України на міжнародних форумах.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у своєму інтерв’ю сказав, що зараз Україні немає сенсу подаватися на отримання ПДЧ, а важливо сфокусуватися на проведенні реформ згідно зі стандартами НАТО (модернізація оборони, боротьба з корупцією, покращення правосуддя). Але наголосив, що ПДЧ все одно залишається обов’язковим фактором. За його словами, рішення про членство України було прийнято ще на саміті в Бухаресті в 2008 році. Отже, вступ України до НАТО – лише питання часу та готовності виконувати вимоги.
3 грудня 2019 року стало відомо, що депутати ухвалили постанову, якою затверджено безальтернативність вступу України до НАТО. У заяві вказано «Закликати президента України забезпечити підготовку та подання у грудні 2019 року до Північноатлантичної ради НАТО та генерального секретаря НАТО звернення про підтвердження наміру України отримати План дій щодо членства в НАТО». Наступного дня стало відомо, що через помилку на сайті ВРУ опублікували старий текст заяви. Згідно з новим, Верховна Рада закликає НАТО розглянути на пленарній сесії у 2020 році можливість надання Україні ПДЧ. Віцепрем’єр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба стверджує, що Україна не подаватиметься на ПДЧ, оскільки чинною вважає заяву, подану ще у 2008 на Бухарестському саміті. Міністерство оборони та МЗС також підтримують цю позицію.
Нещодавно Дмитро Кулеба заявив, що 15 січня у Брюсселі відбудеться засідання Комісії Україна–НАТО, де представники держав-членів та українська сторона розглянуть виконання Річної національної програми співробітництва та маршрут пріоритетних реформ на 2020. Також Україна підписала оновлену редакцію Дорожньої карти Україна–НАТО в Брюсселі. Результатом цієї зустрічі став розгляд практичних аспектів співробітництва в рамках програм і проєктів Агенції НАТО з підтримки й постачання зв’язку груп Конференції національних директорів з озброєння.
План дій щодо членства в НАТО, звичайно, залишається тим, до чого Україна прагнула й буде прагнути, але, передусім, варто зосередитися на виконанні практичних вимог та норм, щоб зі свого боку показати рішучість України стати членом Альянсу.
Роксоляна Орищин