ЛЬВІВЩИНА КАРАНТИННА

У травні країна перейшла до поступового послаблення карантинних обмежень, в умовах адаптивної моделі карантину жителі різних регіонів мають змогу повертатися до звичного способу життя. Та яка ситуація на Львівщині, яка тиждень за тижнем встановлює антирекорд із кількості інфікованих COVID-19?

Станом на 8 липня у Львівській області 23 лікарні приймають хворих на коронавірусну інфекцію. У стаціонарах перебувають 909 пацієнтів, і щодня тестують понад 800 осіб.

Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня працює в режимі повної завантаженості. Планка захворюваності зросла до майже 200 пацієнтів, більше пацієнтів медзаклад прийняти не може.

За словами заступника головного лікаря із медичної частини Ігоря Берника, раніше усіх пацієнтів скеровували до інфекційної лікарні, але через зростання захворюваності принципи розподілу змінились. Наприклад, якщо людина потрапила у 8 міську клінічну лікарню з підозрою на коронавірус, то у цьому закладі й буде проходити лікування. 

“Тих пацієнтів зі Львова та області, яких направили до нашої лікарні з підозрою, ми розміщуємо в інших корпусах установи, де вони отримують належне лікування і чекають результатів ПЛР-дослідження”, – розповідає лікар.

Якщо тест негативний, але пацієнт потребує додаткового лікування, його переводять на стаціонарне лікування за місцем проживання. За умови позитивного результату на наявність підтвердив вірусу хворого переводять в інший корпус інфекційної лікарні, де людина отримує належну допомогу.

Ігор Берник вважає, що пацієнтів із району із середньою важкістю перебігу хвороби варто скеровувати в районні лікарні, а людей зі складною формою захворювання – до Львова. Та переконує, на сьогодні ситуації, коли пацієнтів не приймають, немає.

Очікування результатів тесту ціною в життя?

Все ж деяким пацієнтам доводиться чекати результатів ПЛР-тестування поза межами інфекційних відділень.

10 червня 68-річна мешканка Львівщини Марія Ремкус  потрапила до Жовківської районної лікарні із високим рівнем цукру у крові. Згодом пані Марії поставили діагноз «пневмонія», а тест імуно-ферментного аналізу (ІФА-тест) на COVID-19 показав позитивний результат. Лікарі провели ПЛР-тестування, результатів якого сім’я чекала майже тиждень, і без яких жінку не могли прийняти у львівських лікарнях.

“Мама перебуває в одній із районних лікарень в реанімації, де лікарі без належного спецодягу та засобів опікуються нею і чекають, поки нам прийде ПЛР-тест. Хоча результат ІФА тестування показав позитивний результат, але за його результатами нас теж не можуть взяти до Львова на стаціонар”, – розповідала донька пані Марії Надія на власній сторінці у Фейсбуці.

Коли тест підтвердив коронавірусне захворювання, Надія повідомила на своїй сторінці у Facebook: за словами лікарів, місць у Львові досі немає, і літню жінку не можуть госпіталізувати через нетранспортабельність.

Ще через декілька днів після нашої останньої розмови з Надією Ремкус, пані Марія померла.

“Мама дійсно захворіла Covid-19, але про це так і не дізналася. Вчасно ж не звернулася до лікарні, бо з існуючою ситуацією у країні знала, що пенсії не вистачить”, – зауважила Надія Ремкус.

За словами Надії, щодня чек за лікування обходився родині у приблизно 4 тисячі гривень, деяких ліків не було в місцевих аптеках, тож сім’ї доводилось їздити до Львова на таксі, бо міжміський транспорт не працював.

Також донька померлої висловила вдячність лікарям Жовківської районної лікарні, які “зробили все можливе в цих умовах”.

 

Головний лікар Жовківської районної лікарні Ігор Швець розповідає, що нині у них набагато більше обладнання, ніж було до спалаху вірусу, проте його не завжди достатньо для надання якісної допомоги всім. Місць не бракує, лікарі достатньо, а головною перевагою називає те, що кожне відділення в лікарні знаходиться окремо один від одного. Це дозволяє забезпечити дистанцію між пацієнтами.

“На сьогодні ми приймаємо хворих та пацієнтів з підозрою на COVID-19 у терапевтичному та гінекологічному відділеннях. Надаємо належне лікування, і якщо тест підтверджує вірус, то ізолюємо інфікованих в окрему палату”, – розповідає лікар.

Щодо ситуації з Марією Ремкус пояснює: часто пацієнти помирають від сукупної патології, коли захворювання ускладнене COVID-19. Саме через це померла Це пані Марія, яка хворіла на цукровий діабет.

“Ми старались надати ту допомогу, яку могли. Пацієнтка отримала адекватне лікування від усіх наших спеціалістів і жодних скарг від її сім’ї ми не отримували”, – додає медик.

До спалаху 

До спалаху коронавірусу в області ситуація у лікарнях була інакшою, розповідає мешканка міста Новояворівськ, яка потрапила з підозрою на вірус до інфекційної лікарні Львова у квітні.

*Респондентка побажала залишитися анонімною

Жінка звернулася до сімейного лікаря зі скаргами на кашель, підвищену температура (37,2- 37,5), біль у грудях при тривалому кашлі. Оскільки окрім цього  контактувала із людьми, які повернулись з-за кордону, лікарка наполягла на проведенні ПЛР-тесту.

Тестування відбувалось безпосередньо у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні. Тут переконали пройти стаціонарне лікування впродовж 5 днів – для обстеження і отримання необхідної допомоги, поки отримають результати тесту. Доки офіційно лікували ГРВІ.

“Персонал був привітним, харчування, лікування і тестування отримала безкоштовно. Тільки чекати на результат довелось 10 днів замість 5, а виписати мене без результату (будь-якого) не могли”, – розповідає дівчина.

Після отримання негативного результату ПЛР-тестування жінку відправили на амбулаторне лікування.

До висновків

Станом на 8 липня у Львівській області зафіксували 170 смертельних випадків від коронавірусу. Загалом коронавірусну інфекцію виявили у 6562 людей, 974 пацієнти одужали. Заступник керівника обласної інфекційної лікарні Ігор Берник розповідає, що щодня з медзакладу виписуються до 10-15 людей, стільки ж в установі можуть прийняти.

Хоч пандемія вже третій місяць диктує свої обмеження, багато людей скептично ставляться до коронавірусу, не дотримуються рекомендацій МОЗ.

Наразі єдиний вихід – елементарне дотримання правил.

Ольга Круглій, Львівська область. Матеріал підготовлено в рамках Проєкту Всеукраїнського репортерського пулу