РЕЗУЛЬТАТИ ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ У ПОЛЬЩІ: ПЕРЕМОГА КОНСЕРВАТОРІВ І ПОРАЗКА ЛІБЕРАЛІВ

Президентські вибори у Польщі, другий тур яких відбувся 12 липня, стали одними з найнапруженіших в історії країни. Перемогу здобув діючий президент Анджей Дуда з відривом від свого конкурента мера Варшави Рафала Тшасфоського трохи більш, ніж на 2% – 51,03% проти 48,97%.

Про це свідчать результати екзитполу, проведеного соціологічною компанією Ipsos.

Одним із найгостріших питань, які порушували кандидати під час передвиборчої кампанії, стало висловлення кардинально різних поглядівщодо прав ЛГБТ-спільноти.

Анджей Дуда представляє консервативну партію “Право і справедливість”, яка вважає, що права ЛГБТ ставлять під загрозу традиційні цінності країни. Зокрема, під час спілкування із виборцями у місті Бжег назвав ЛГБТ ідеологією:

“Якщо хтось має сумніви, чи це ідеологія, чи ні, нехай зазирне на сторінки історії та побачить, як виглядала побудова ЛГБТ-руху у світі, які погляди сповідували ті, хто її будував“.

Окрім того чинний президент Польщі порівняв рух ЛГБТ із комуністичною ідеологією, чим викликав хвилю суперечок:

“Не за це 40 років боролося покоління моїх батьків, щоб прийшла інша ідеологія, ще більш руйнівна для людини, ідеологія, яка під виглядом поваги та толерантності приховує глибоку нетерпимість та усунення всіх, хто не хоче їй піддатися”.

Натомість основний конкурент Дуди на президентських виборах Рафал Тшасковський закликає до толерантності щодо гомосексуалів. Ліберальний мер Варшави запровадив у польській столиці програми статевого виховання в школах, які включають і висвітлення питання ЛГБТ.

Чинний президент Польщі виступив проти такої ініціативи і заявив, що “батьки несуть відповідальність за сексуальне виховання своїх дітей” і “ніякі установи не можуть втручатися в те, як батьки виховують своїх дітей”.

10 червня Дуда підписав “Сімейну хартію” передвиборчих пропозицій, де, зокрема, обіцяв заборонити викладання питань ЛГБТ в школах, а також заборонити одностатевим парам вступати в шлюб чи всиновлювати дітей.

Попри шквал критики, яка полетіла у сторону Анджея Дуди після різких заяв щодо ЛГБТ, 6 липня він підписав проєкт конституційної поправки, яка заборонить одностатевим парам всиновлювати дітей. Президент Польщі заявив, що зміни до Конституції дозволять більшою мірою реалізувати “безпеку і турботу про благополуччя дітей”.

Згідно з останнім рейтингом ILGA-Europe (Міжнародна асоціація геїв, лесбійок, бісексуалів, трансгендерів та інтерсексуалів) Польща є найбільш гомофобною країною у ЄС з огляду на права ЛГБТ.

“Поляки наразі дуже розділені”

“Атмосфера навколо цих виборів була дуже гарячою. Чинний президент, який прагнув переобрання, і кандидат від опозиції – протилежності. І справа навіть не в їхніх програмах, а в ставленні, рисах характеру, цінностях і поглядах, які вони представляють. Поляки наразі дуже розділені”, – зауважує юристка з Кракова Кароліна Бобровська.

За словами громадянки Польщі, прихильники партії “Право і справедливість” та президента наполегливо агітували за Анджея Дуду, тоді як Рафала Тшасковського підтримували попередні польські президенти, багато публічно відомих осіб (які виконували високі державні функції в попередні роки, а також художники, журналісти вільних ЗМІ).

“На виборчих мітингах Анджея Дуди його противники з’являлися і висловлювали своє незадоволення, часто таких людей ізолювала від групи поліція, тоді як на мітингах Рафала Тшасковського збиралась велика кількість людей, але переважно на них не було його опонентів”, – заявляє Кароліна Бобровська.

Чи вплинули на результати президентських виборів різниця в поглядах кандидатів на права ЛГБТ?

“Я вважаю, що ці відмінності є дуже вагомими, оскільки вони показують, що насправді важливо для даного кандидата. Це не вплинуло на мій вибір, але це підтвердило особисто моє переконання, що чинний президент виконує свої функції не належним чином,- розповідає Кароліна Бобровська. – На мою думку, гомосексуальні особи є такими ж, як гетеросексуальні, і всі люди рівні між собою та своїми правами. Президент повинен бути президентом усіх без винятку громадян”.

ЛГБТ – ідеологія?

“Дуда лише озвучує узгоджений  дискурс світового антиґендерного (“просімейного”) руху, – вважає експерт з адвокації українського правозахисного ЛГБТ Центру “Наш світ” Андрій Кравчук. – Цей рух об’єднує ультраконсервативні релігійні кола країн західної цивілізації та заперечує сучасні погляди на питання сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності. В Україні ці ідеї просуваються основними церквами, об’єднаними у Всеукраїнську Раду Церков, і релігійними організаціями, окремими релігійними активістами та об’єднаннями на кшталт руху “Всі разом!”. Вони проголошують ЛГБТ не суспільною, а ідеологічною спільнотою, вигадують якусь химерну ЛГБТ або ґендерну “ідеологію”, яку прирівнюють до неомарксизму”.

Андрій Кравчук наголошує: будь-які заяви державних діячів, що  розпалюють гомофобію, а надто у консервативних суспільствах, є дуже небезпечними – вони стигматизують ЛГБТ-спільноту, провокують нетерпимість та агресію у відношенні до гомосексуальності і людей гомосексуальної орієнтації та їхніх союзників.

“Насправді твердження Дуди про те, що “ЛГБТ-рух – це ідеологія” є правдивим, – вважає представник українського консервативного політичного руху “Традиція і порядок” Юрій Бондаренко. –  Звісно, геї та лесбійки були ще до різних ідеологій, проте  підтримувати меншини (сексуальні, національні та релігійні) задля перетворення їх на новий пригнічений клас і революційний суб’єкт комуністичної революції вигадали саме ліві філософи та соціологи Франкфурстської школи. Тобто різні Лукачі, Маркузе, Фроми та Адорно, які не приховували своїх лівих поглядів, якраз і формували ще 50-60 років тому те, що називається нині “ЛГБТ-ідеологію”, яка є складовою ідеології неомарксизму”.

Після палкого обговорення на всіх майданчиках таких різних кандидатів у президенти Польща зробила свій вибір, а якими будуть його результати – побачимо згодом. 

Вікторія Гогой, Львів. Матеріал підготовлено в рамках проєкту Всеукраїнського репортерського пулу