РУЙНІВНА ПОВІНЬ НА БУКОВИНІ. НАСЛІДКИ

Стрімкі потоки води несли з гір стовбури дерев, намул, сміття. Як наслідок – підтоплені хати і городи, зруйновані дороги, паркани, знищений урожай.

Через повінь на Буковині 22 червня вода пошкодила 40,9 кілометрів автодоріг та 15 мостів, зруйнувала будинки, зламала понад 12 гектарів дерев та пошкодила електромережі. Через негоду багато сімей втратили не лише будинок, а й усе майно.

У Чернівецькій області поблизу села Банилів Вижницького району на річці Черемош прорвало дамбу №5 на відрізку близько 10 метрів. Вода пішла у водовідвідний канал та підтопила лісосмуги та сільгоспугіддя на загальній площі близько 10 гектарів.

Поблизу села Розтоки Путильського району вода підмила підпірну стіну бетонного берегоукріплення автодороги державного значення Р-62 Чернівці – Верховина на відрізку близько 50 метрів,

Найбільше збитків завдали не великі ріки – Черемош, Прут та Дністер. Біда прийшла з маленьких потічків, які зійшли з гір і лісів. Першими під удар потрапили гірські села Чернівецької області. У Путильському районі – Підзахаричі, Розтоки, Білий Потік, Конятин.

Дощі спричинили руйнацію такого масштабу, що буковинцям доведеться багато тижнів і місяців відновлювати інфраструктуру та умови для нормального та безпечного життя.

“Є будинки, які у будь-який момент може зруйнувати зсув. Потрібно зводити нові хати, відселяти людей, і ми будемо цим займатися, так само, як і допомагати людям фінансово”, – пояснює голова ОДА Сергій Осачук.

(В)рятували

Свою історію розповідає буковинець Роман зі Стрілецьких Кутів. Вода затопила будинок його родини – тут мешкали Роман із дружиною та чотирирічним сином,  батько чоловіка та 70-річна бабуся, яка не може ходити.

Чоловік згадує, що вода у річці Прут підіймалась дуже повільно. Коли побачили, що вода вийшла на дорогу, сім’я зібрала речі та виїхала з дому – ночувати довелося у машині.

“Ми, звичайно, рятували речі першої необхідності, але багажник невеликий, і все забрати не змогли”, – пояснює постраждалий буковинець.

По поверненню додому родина побачила затоплений будинок: з дивана текла вода, навіть холодильник був перевернутий – не залило тільки телевізор.

Калинівський ринок, на якому працює чоловік, також затопило.

“Куди не станеш – по коліна намулу”

Через повінь постраждала сім’я Олександра, також продавця Калинівського ринку. Олександр із дружиною, двома дітьми – 1 та 5 років – та батьками проживає у селі Ревне на Кіцманщині, де негода підтопила десятки господарств та помешкань.

“Повінь наступила моментально – ми навіть не зрозуміли, що вода йде. У селі того дня навіть дощу не було, то ми й уявити не могли, що річка може піднятись”, – розповідає чоловік.

Коли вода почала стрімко прибувати, Олександра спочатку охопив шок, після – розуміння, що потрібно брати дітей та тікати. Родина виїхала, навіть не встигнувши забрати документи з будинку.

Переконавшись, що дружина та діти у безпечному місці, буковинець повернувся додому рятувати майно. Тоді вода Олександру, зростом 192 сантиметрів, вже сягала грудей, другу автівку родини почало відносити течією. Аби врятувати машину, Олександр зі своїм братом, прив’язали її до дверей гаражу електричним кабелем.

“Хотів урятувати товар – взуття, як привіз з Калинівського ринку, але його було надто багато. Більшість взуття просто забрало водою, решту – замулило і порозносило по всьому двору”, – згадує Олександр.

У цей час батько та брат Олександра рятували господарку. Кури вже всі потонули, тож узялися визволяти свиней та собаку, після – забрали документи та відправилась до сусідки, котра живе вище.

“Те, що ми побачили наступного ранку, словами не передати. Куди не станеш – по коліна намулу, попід будинок тече вода, під мостом величезна дамба з дерев, сусідських огорож, курників і всього, що позабирало стихією у сусідів вище. Все село нагадувало декорації фільму про апокаліпсис. Я стояв посеред подвір’я по коліна в мулі і не знав, що робити. Часом думав, чи взагалі колись зможуть це все відкопати”, – ділиться спогадами Олександр.

Будинок родини повністю затопило, з майна вціліли лише телевізори, які були прикручені до стіни.

Першого ж дня на допомогу прийшли друзі, небайдужі односельчани та волонтери. Оговтавшись від побаченого, Олександр розпочав швидко робити ремонт: оновив підлогу та купив нові меблі.

“За місяць від великої біди “відгреблись”, але роботи ще дуже і дуже багато”, – говорить Олександр.

Наталія Спатарь, Чернівці. Матеріал підготовлено в рамках Проєкту Всеукраїнського репортерського пулу