Перейти до вмісту
Home » НЕ СКЛАВ – ЗАПЛАТИ?

НЕ СКЛАВ – ЗАПЛАТИ?

Харків називають містом-студентом та студентською столицею України. Тут у 69 вишах навчаються понад 160 тисяч студентів. За кількістю вищих навчальних закладів місто поступається тільки столиці. 

Найдавнішим навчальним закладом Харкова є заснований 1804 року Імператорський університет, нині Харківський національний університет імені Василя Каразіна. Свого часу тут слухали лекції Олександр Потебня, Микола Костомаров, Петро Гулак-Артемовський, Микола Барабашов, Ілля Мечников. На сьогодні Харківський університет залишається одним із провідних вишів країни. Згідно з рейтингом QS World University Rankings 2020, Харківський університет ім. В.Н. Каразіна зайняв 491 місце у світовому рейтингу і роками залишається найавторитетнішим українським університетом, а у рейтингу університетів України за показниками Scopus 2020 року Харківський університет вкотре очолив другу сходинку. Індекс Гірша (показник впливовості наукового закладу, заснований на кількості публікацій та їх цитуваннях) складає 73 – це найвищий показник після Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка.

Попри статусність закладу у розмові зі студентами ХНУ імені Василя Каразіна на мої запитання про можливість дати хабара можуть відповісти:

“А ви що, не знали?”

Про те, що можна заплатити і закрити сесію, знають та говорять як про буденну річ. Деякі студенти зітхають і нарікають на несправедливість, інші – тішаться можливості “вирішити питання”. Студенти факультету Іноземних мов Харківського університету погодилися розповісти більше.

Імена деяких студентів та випускників не вказані за їхнім проханням – деякі продовжують навчатися в ХНУ і бояться проблем з адміністрацією факультету. Інші не хочуть говорити публічно, бо не знають, чим для них може завершитися розголошення.

Роки йдуть, а теми для обговорення ті ж

Вступайте сюди тільки якщо вам нема куди подіти гроші, нерви і час. Перші два курси нас ще вчили, але на тому навчання закінчилось. Викладачі ображають і принижують, відверто вимагають гроші. … Якщо хочете скласти атестаційні іспити, готуйте гроші на іще один контракт, інакше відправлять на повторний курс”.

“Напряму гроші не вимагають в універі, просто створюють важкі умови для виконання завдань, при цьому мило посміхаючись”.

“Прочитав про “ничего никому платить не надо”, я ледь не заридав. Корупція в універі поставлена на потік”.

Серед коментарів на сайті Education.ua за 2019-2020 роки зустрічаються такі.

“Корупція. Бюрократія. Радянські підручники. Російська мова викладання. Маріонетковість викладачів та органів студентського самоврядування”.

“Були випадки, коли викладачі хотіли від вас матеріального презенту. Більшість людей з потоку заплатила гроші, а оцінки виставили рандомно і без змістовних пояснень”.

“Роки йдуть, а теми для обговорення ті ж”.

Це допис цьогорічного випускника Олександра Ярового в Інстаграмі і коментарі до нього. 

 

Анастасія* 4 роки тому приїхала навчатися на Факультет іноземних мов ХНУ імені Василя Каразіна і каже, що з корупцією зіштовхнулась ще на етапі поселення в гуртожиток.

“Заступник декана з навчально-виховної роботи дивиться на тебе і вирішує: пощастить чи не пощастить, селити [студента] до гуртожитку чи ні. Йому все одно звідки ти прибув — йому потрібні від тебе тільки гроші. … Платіть 200/300 доларів. Жодного студента не поселять за правилами та нормами”, – розповідає дівчина.

 

Студенти розповідають, що скласти за гроші можна й атестаційні іспити. У діалозі у Телеграмі один із випускників факультету розповів, що на цьогорічній сесії давав хабара. Хлопець зізнається, що до навчання ставився безвідповідально і міг отримати “незалік”, але вдалося списати на іспиті на 4-ку. Викладачка англійської мови Пруднікова Аліна поставила “2”, і студент дав хабара, на який, за словами студента, викладачка натякала ще до іспиту.

Інша випускниця розповіла, як саме відбувається фальсифікація атестаційних робіт.

Усі студенти з’являються на іспит і пишуть роботу. Через деякий час тих студентів, які завчасно заплатили, викликають до університету. Їм дають правильні відповіді, кажуть, скільки помилок вони мають зробити, аби роботи не була підозріло ідеальними, і вони пишуть новий екземпляр атестаційної роботи.

На заочному відділенні теж говорять про проблему хабарництва. Колишня лаборантка заочного деканату ХНУ імені Василя Каразіна, яка теж попросила про анонімність, розповідає:

“Через специфіку самої заочної форми навчання є багато студентів, що надають перевагу не навчанню, а складанню сесії через тісне знайомство з деканкою заочного [відділення] або за допомогою грошей безпосередньо через неї. Переважна більшість викладачів ставиться до цього як до звичних речей…Та є викладачі, що відмовляються працювати за такою схемою – таких можна порахувати на пальцях — всіх їх деканка згадує у виключно негативному ключі, зазначаючи, що вони “не йдуть на контакт” та є “занадто принциповими”, і радить здавати їх предмети самотужки”.

Випускниця 2018 року Аліса Адамська розповідає про прецедент із колишньою викладачкою Факультету іноземних мов Криворучко Світланою, яку нібито звільнили з університету через хабарництво.

“Старшокурсники розповідали нам, що Криворучко вимагала в них чи то 300 доларів, чи то 300 євро за державні іспити. Студенти купляли набори дорогих продуктів і відносили до неї додому як плату за іспит. Ми розповіли про це, та ситуація набула розголосу. Скарги почали розслідувати викладачі факультету, але зі студентами не обговорювали цю тему. Думаю, вони готувались до того, аби “прибрати” її з університету. Врешті, після чергового скандалу, викладачку звільнили”, — зазначає у розмові Аліса.

Сторінка педагогині досі є на сайті Харківського національного університету, проте інформація про її діяльність відсутня. На сайті університету, де зараз працює викладачка, вказано, що Світлана Криворучко – випускниця ХНУ, упродовж 2014-2018 років працювала завідувачкою кафедри романської філології та перекладу ХНУ імені Василя Каразіна. З 2018 року пані Криворучко професорка кафедри світової літератури, координаторка з наукової роботи Факультету славістики ХНПУ імені Григорія Сковороди.

Що кажуть в університеті й поліції

Коментувати будь-що деканка Факультету іноземних мов Пасинок Валентина відмовилася.

Після низки телефонних дзвінків та розмов із пресслужбою вдалося знайти людину, яка погодилася поговорити  – це фахівець з антикорупційної діяльності університету Олег Чурсін. 

2016 року запустили Антикорупційну програму Харківського національного університету імені Василя Каразіна. Комітет з антикорупційної діяльності займається профілактичною діяльністю, а в разі скарги на хабарництво передають дані до правоохоронних органів.

“Впродовж 2018-2020 років ми отримали близько 10 скарг з усього університету. Із Факультету іноземних мов останнього разу востаннє отримали скаргу цієї зими. Студенти надали докази та написали заяви на одну із викладачок. Ми направили матеріали до Шевченківського відділення ГУНП, але відповіді у справі від правоохоронних органів досі не отримали. Наразі викладачка продовжує працювати в університеті”, – розповів Чурсін.

Також Олег Чурсін підтвердив, що на Світлану Криворучко були скарги за хабарництво. Після інциденту жінка написала заяву на звільнення, але до відповідальності її не притягали – до правоохоронних органів ніхто не звернувся.

У Шевченківському відділі поліції ГУНП в Харківській області на письмовий запит відповіли, що тільки протягом 2019-2020 навчального року отримали з ХНУ імені Василя Каразіна 8 скарг на корупцію. Проте на якому етапі розгляду знаходяться скарги — не повідомляють.

Фото з мережі, ілюстративне

Не заплатити не можна?

Що спонукає студентів давати хабар на атестаційних іспитах? На це запитання відповіді були різні: від небажання вчити неактуальний матеріал до страху не отримати диплом.

Попри поширену думку, що хабарі рятують “двієчників” від виключення з університету, студенти, чиї середні бали впродовж навчання були на рівні “4”, теж повідомляють, що платили за іспити. Бояться, що їх “завалять, бо хочуть грошей”.

“На початку 4 курсу завідувач кафедри провів збори зі студентами. Нам розповідали про специфіку атестаційних іспитів, які на нас чекали. А наприкінці ми почули фразу, типу: “В нас того року були студенти, які вирішили, що можуть не готуватися до іспитів, і їх якось крива вивезе. Не вивезла, восени перескладали, бо сильно просили, і стало шкода студентів. Не грайтеся з цим”. Ця остання фраза добре мені запам’яталась, і я чомусь була впевнена, що він мав на увазі не йти проти системи і платити, бо матимемо проблеми”, — каже випускниця, яка також платила за іспити.

Інша випускниця, Чайкіна Валерія, каже, що навчатися на високі бали без хабарів можна.

“Я перевірила на власному досвіді, що складати іспити та закривати сесії без грошей та зв’язків цілком можливо. Проте я багато разів була свідком корупції”.

Валерія зазначає, що студенти, як і викладачі, лояльно ставляться до можливості вирішувати проблеми з навчанням за допомогою грошей. За словами студентки, це відбувається з двох причин: студенти не бажають вчити або ж вони налякані. Ситуацію, за якої одні студенти готуються і складають іспити власними знаннями, а інші знаходять можливості вирішити питання грошима, випускниця університету вважає несправедливою.

 

Хоча заохочення хабарництва створює зручне середовище, в якому все можна вирішити за гроші, є студенти, які вбачають в цьому несправедливість та знецінення власних старань – і готові про це говорити. Антикорупційна діяльність в університеті передбачає здебільшого профілактику та “особисті розмови”, тому вирішення проблеми залишається покладати на небайдужих студентів та якісну роботу поліції. 

Олександра Корж, Харків. Матеріал підготовлено в рамках Проєкту Всеукраїнського репортерського пулу

ПОДІЛИТИСЯ: