В умовах, коли весь світ плекає демократичні цінності та прагне до відкритості, стає складніше приховувати недоліки диктаторської системи. Незаконні можновладці застосовують украй жорстокі методи придушення повстань волелюбних народів, просякнутих надією на впорядковане та безпечне життя, приборкують свободу слова, знищують економіку, вимикають інтернет-зв’язок та телеканали. У 2020 році зафіксовано 47 країн, в яких відбулися антиурядові протести.
Минуло близько двох місяців відтоді, як військові насильницьким шляхом захопили владу в М’янмі, країні в Південно-Східній Азії, що вважається однією з найбідніших у світі. Із ВВП 1333$ на душу населення її економіка відстає від бангладешської, індійської та камбоджійської згідно з даними МВФ 2020 року.
М’янма, раніше відома як Бірма, славиться своєю екзотикою, старовинними позолоченими храмами, буддистською культурою й левовою часткою виробництва рубінів. Вона тривалий час перебувала під егідою британських колонізаторів, а згодом під окупацією японців у Другій світовій війні, у якій загинули тисячі громадян. Аун Сан, батько сучасної лідерки та національної героїні Су Чжі, у коаліції з іншими союзниками вигнав армію загарбників. Ця успішна операція привела до перемовин між британцями та бірманцями щодо проголошення незалежності країни, остаточно здобутої в 1948 році.
Як наслідок, спалахнула громадянська війна, що стала відправним пунктом довгочасного панування військового режиму. 1962 року генерал Не Він, представник соціалістичної партії, прийшов до влади, розпочав націоналізацію всього на своєму шляху, тотально зруйнувавши економіку та розігнавши сотні демонстрантів. Політика ізоляціонізму відірвала державу від заходу. Наступний переворот трапився незадовго до виборів 1989 р., коли Національна ліга за демократію (далі — НЛД), очолювана Аун Сан Су Чжі, отримала більшість у парламенті. Військовики заперечили результати, заявивши про махінації, та заарештували новообраних кандидатів.
Переламний момент стався у 2011, тобто наступного року після звільнення активістки НЛД. Було впроваджено низку реформ для покращення відносин із західними державами. Армія, або Татмадау, трішки попустила віжки, забезпечуючи видимість м’янманської відкритості до світу.
Політичне середовище було охоплено кризою, коли відбулися електоральні перегони в листопаді 2020 р. Партія пані Су Чжі здобула 83% місць, здолавши опозиційну партію, яку підтримує армія. Генерали знову поскаржилися на непрозорість виборчого процесу.
27 січня 2021 генерал Мін Хлайн, сказавши «конституція повинна бути скасована, якщо її не дотримуватимуться», підкреслив можливість перевороту, хоча експерти піддавали сумніву реалізацію цього наміру. 1 лютого він захопив головних членів НЛД, зокрема пані Су Чжі. Це спричинило вибух протестів на теренах усієї країни. Станом на 27 березня щонайменше 158 чоловік вважають загиблими.
«Конституція повинна бути скасована, якщо її не дотримуватимуться».
Мін Хлайн
Люди були шоковані арештом їхньої обожнюваної визначної лідерки, яка керувала опозицією протягом її попереднього 21-річного ув’язнення та здобула Нобелівську премію миру.
Військові перервали мобільний та інтернет-зв’язок і зупинили трансляцію каналів. Один із найжорстокіших злочинів на їхньому рахунку — геноцид проти Рогінджа, переслідуваної мусульманської етнічної групи в М’янмі.
Світова спільнота суворо засудила переворот. «Це абсолютно обурливо, і з огляду на звіти, які я отримав, надзвичайно багато людей було вбито без потреби», — сказав Президент США Джо Байден. Подія викликала ту саму реакцію міністрів закордонних справ Великої сімки.
«Це абсолютно обурливо, і з огляду на звіти, які я отримав, надзвичайно багато людей було вбито без потреби».
Джо Байден
Недивно, що між Кремлем і М’янмою давно встановилися дуже сердечні стосунки, що свідчать про спільні владні апетити. Нагадаємо, що російському диктатору Володимиру Путіну інкримінують отруєння свого головного опонента Олексія Навального нервово-паралітичним агентом «Новичок» та його ув’язнення за сфабрикованою справою. 27 березня заступник міністра оборони Росії Олександр Фомін узяв участь у військовому параді в столиці Найп’їдо з нагоди Дня збройних сил М’янми. Він висловив підтримку Мін Хлайну, який незаконно захопив владу. «М’янма, звісно, залишається значним імпортером російської зброї. Можливо, зараз як ніколи її військове керівництво відчуває, що потрібно закуповувати зброю в Росії, оскільки в країні зростає кількість внутрішніх і зовнішніх загроз», — Дмитро Мосяков, професор Інституту сходознавства Російської академії наук сказав для The Moscow Times. Це викликало хвилю обурення заходу.
«М’янма, звісно, залишається значним імпортером російської зброї».
Дмитро Мосяков
Що далі?
Тепер економіці країни загрожує спад на 10% через наслідки захоплення влади військовиками, згідно з передбаченням Світового банку. «Більшість відділень банків залишаються закритими, а функції бек-офісу, зокрема нарахування заробітної плати, міжбанківські перекази та міжнародні платежі, майже не функціонують», — звітувала Міжнародна кризова група, недержавна організація в Брюсселі. Вона каже, що режим спочатку намагався схилити на свій бік робітників, які продемонстрували свою непокірність, що все ж змусило військових вдатися до насильства.
Зараз майбутнє М’янми не видається таким життєрадісним. Занепокоєння міжнародного істеблішменту проливають світло на сутність військового режиму, який загрожує безпеці людей і згортає всі демократичні започаткування. Однак громадяни все ж бачать згодом свою країну успішною та сподіваються на повернення законно обраного лідера.