Історично Великим постом називали період перед святою Пасхою, коли люди дотримувалися жорсткої дієти в ім’я пам’яті Ісуса Христа. Цього року він триває з 15 березня до 1 травня, а ця традиція сягає ще часів апостолів. Вони й перша християнська громада почали заміняти день юдейської Пасхи днем поминання Христових мук і смерті. Роковини Ісусової смерті були для них дуже сумною датою, тож, щоб його належно відсвяткувати, вони дотримувалися посту.
Святий Василій Великий про велич святого посту писав: «Піст породжує пророків, зміцнює сильних; робить мудрими законодавців. Він — добра охорона для душі, щирий приятель тіла, зброя для хоробрих, учитель подвижників. Піст захищає від спокус, готує до благочестя, помічник стриманості, творець розсудливості».
«Він [піст] — добра охорона для душі, щирий приятель тіла, зброя для хоробрих, учитель подвижників».
Святий Василій Великий
Проте з часом традиція зазнавала змін: послаблень, появи багатьох винятків і, як модно говорити, розвантажувальних днів. Кожне покоління інтерпретує значення посту на свій манер. Тому у 21 столітті це й зовсім стало непопулярним.
Часто зараз люди дотримуються посту, зовсім не через релігійні переконання та вірування. «Це корисно для мого здоров’я», — стверджують люди. Справді, завдяки пропаганді здорового харчування, люди сприймають це як очищення організму, а не духу.
Однак, на думку священиків, традиція ще не зовсім втратила силу. Великого посту насамперед слід дотримуватися для гармонії із собою. Адже саме в цей період людина змагається зі своєю гордістю, марнославством та ненажерливістю. За православними звичаями, ці гріхи вважають найбільш тяжкими.
«Шляхом посту ти приборкуєш своє тіло й це допомагає тобі вести внутрішню боротьбу зі своїми негативними якостями. За рахунок очищення плоті, людина стає ближчою до Бога і тим самим змінює себе на краще», — стверджує отець Костянтин.
«Шляхом посту ти приборкуєш своє тіло й це допомагає тобі вести внутрішню боротьбу зі своїми негативними якостями».
Отець Костянтин
Незважаючи на сучасний стиль життя, існує багато людей, які дотримуються та шанують традиції. Зокрема свята Пасха для багатьох дуже сакральне та сімейне свято. Серед опитаних на тему ставлення до великодніх традицій думки розійшлися. Одні стверджують, що не віряни, а втім святкують, бо просто так заведено. «Так робили і роблять наші батьки, я ж просто стукаюся яйцями та їм паски, нічого особливого для мене в цьому дні. Ну, окрім приводу смачно поїсти». Інша ж половина навпаки підкреслює важливість цього свята.
У деяких сімей заведено йти на нічну службу, хтось розписує писанки й пече паски при свічках і в супроводі молитви, а хтось обов’язково одягає до церкви вишиванки. Проте у всіх людей спільне одне твердження: Пасха — це сімейне свято. Хоча б раз у рік усі збираються за одним столом. Хтось провідує бабусь та дідусів, що живуть не так близько, а хтось вибирається на природу. Одначе майже кожен цей день проводить у теплому затишному родинному колі. Тому Пасха й вважається святою, адже вона всіх єднає.