Перейти до вмісту
Home » Твіттер-дипломатія: як соціальна мережа перетворилася на політичну арену

Твіттер-дипломатія: як соціальна мережа перетворилася на політичну арену

Роль інтернету в нашому житті настільки велика, що важко назвати хоч одну сферу життя, куди не інтегрувалася глобальна мережа. Двадцять років тому було важко уявити, що дипломатія може бути в онлайн-форматі, а зараз це — невіддільна частина політики більшості передових держав. Що це таке та з чим його твітять — далі в матеріалі. 

Твіттер-дипломатія — це новий вид дипломатії, що здійснюється за допомогою використання соціальної мережі Твіттер лідерами держав, дипломатами, посольствами, організаціями тощо. Зазвичай вона  використовується як платформа, а не як інструмент розв’язання політичних питань. Але можна стверджувати, що за останні кілька років усе змінилося. Лідери більшості  країн світу мають акаунт в твіттері, де активно публікують дописи про зовнішню та внутрішню політику, взаємодіють із іншими політиками, дипломатами, представництвами. Це вже стало нашою буденністю.  

«Онлайн-дипломатія є ефективною, коли її робота публічна та транспарентна».

Андрій Мартинов

Витоки цього явища пов’язують зі створенням у цій соцмережі акаунту Барака Обами у 2007 році. Проте найяскравішим прикладом дипломатії у Твіттері став інший президент США — Дональд Трамп. 

«Твіттер-політика принесла Трампу перемогу на виборах у листопаді 2016 року. Йому вдалося створити канал безпосереднього контакту з виборцями».

Андрій Мартинов 

Цей акаунт став для президента США вільним простором для висловлювання своїх поглядів. Його твіти різкі, прямолінійні, направлені на критику політичних опонентів. Наприклад, у своєму твіті він назвав президента КНДР Кім Чен Ина «людиною-ракетою» та «товстим коротуном», а главу Сирії Асада — «твариною».  

«На посаді президента Трамп продовжив практику використання цієї соціальної мережі, куди виливав свої емоції щодо актуальної політики.

Його колишній радник із питань національної безпеки Джон Болтон у мемуарах “Кімната, де це сталося” описав скандальні випадки з твіттер-дипломатією», — коментує провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН Андрій Мартинов. За словами експерта, лінгвістичний аналіз твітів Трампа показав, що чимало з них мають ознаки мови ненависті. 

Не можна не згадати й політику президента під час виборчої кампанії. Нові твіти, що критикували його опонента Джо Байдена, з’являлися мало не щодня. А після того, як почали оголошувати попередні результати голосування, Трамп активно твітив про нечесність  та несправедливість:

«Він переміг, тому що вибори були сфальсифіковані. Наглядачів не допустили. Голоси вносились у таблицю приватною компанією Dominion, власниками якої є ліві радикали з поганою репутацією та обладнанням, яке не підійшло для Техасу (де я впевнено виграв). Фейкова, преса, що мовчить і так далі!»

Після штурму Капітолію Трамп викладав відеозвернення, де намагався виправдати дії своїх прихильників та закликав їх поводитися мирно. Кілька днів потому Twitter заявив, що назавжди призупиняє дію акаунта @RealDonaldTrump через «ризик підбурювання до насильства».

Із недавніх дипломатичних курйозів у твіттері згадаємо й твіт-реакцію російського посольства в Білорусі на допис голови МЗС Литви Габріелюса Ландсбергіса, де йшлося про вислання російських дипломатів з Естонії, Латвії та Литви в знак солідарності з Чехією. У цитуванні було використано сленговий вислів англійською мовою #SmallDickEnergy, що дослівно перекладається, як «енергія маленького члена» та означає безпідставно вихвалятися.  Подібні прецеденти навіюють сумнів про те, що Твіттер є вдалою та серйозною платформою для дипломатії.  

Аналізуючи твіттер-дипломатію як явище, не можна не погодитися, що ця сфера стала прозорішою та відкритою для людей. Вона ніби залучає їх до процесу, адже завжди можна залишити коментар під дописом чи взяти участь у колективному обговоренні твіту. Але, з іншого боку, такий вид ведення політики може спровокувати конфлікти (як внутрішні, так і зовнішні), поширювати мову ненависті чи заклики до насильства, а також маніпулювати суспільною свідомістю.

Одне необережне слово в дописі може зіпсувати відносини між країнами чи спричинити заколот. Тому твіттер-дипломатія — складне явище,  із яким треба поводитися обережно та з розумом. 

ПОДІЛИТИСЯ: