У попередніх матеріалах ми розібралися, чого очікувати від парламентських виборів у Німеччині та Росії. Сьогодні дізнаємося, які ще зміни в міжнародній політиці стануться у 2021.
Італійський фальстарт. Чому це на краще?
На початку року в пресі було багато розмов про дострокові парламентські вибори в Італії, що могли б відбутися через гостру урядову кризу в країні. Тоді Маттео Ренці та його партія «Жива Італія» вийшли з панівної коаліції, через що більшість була втрачена. 26 січня тодішній прем’єр-міністр Джузеппе Конте подав у відставку. Президент Серджо Маттарелла був категорично проти виборів насамперед через неготовність країни, охопленої кризою COVID-19. Новий уряд незабаром таки був сформований, і 13 лютого міністри на чолі з Маріо Драгі склали присягу перед главою держави.
Після кількох місяців правління Маріо Драгі можна зробити висновок, що новий прем’єр-міністр Італії дотримується прозахідного курсу, під час одного з виступів перед Сенатом навіть заявив, що «без Італії нема Європи». Серед цілей нового голови уряду ще більша інтеграція в ЄС та створення спільного бюджету задля ефективної боротьби з пандемією.
Крім того, Маріо Драгі підтримує політику нового президента США Джо Байдена. Після однієї з онлайн-сесій саміту ЄС у березні Драгі сказав, що той поновив відносини з Євросоюзом. До речі, на тому зібранні Байден говорив і про Росію. Очільник італійського уряду зробив таке резюме промови президента Сполучених Штатів: «Росія — не особливо небезпечний конкурент для США, з нею треба рахуватися, але вона повинна припинити втручатися у внутрішні справи, вибори інших країн, треба бути чесним щодо розбіжностей і чітко оголошувати про порушення прав людини. Це був головний пункт виступу Байдена».
Проте, якби у 2021 році в Італії все ж відбулися дострокові парламентські вибори, ситуація могла б скластися зовсім інакше. У разі такого сценарію великі шанси на перемогу мав би Маттео Сальвіні. Саме його партія «Ліга», згідно з опитуваннями, мала би більший відсоток голосів громадян — 23,7%. Але є підстави вважати, що Сальвіні — не найкраща кандидатура як з погляду України, так і Європи. По-перше, він відомий своїми проросійськими поглядами: преса часто називає його «другом Путіна». Він декілька разів особисто зустрічався з російським президентом, а також були дані про те, що Москва фінансувала кампанію «Ліги» у 2018 році. По-друге, Сальвіні звинувачують у расизмі та занадто жорсткій міграційній політиці.
Нещодавно стало відомо, що його судитимуть за зловживання службовими повноваженнями та за незаконне позбавлення волі людей. Цікавий факт: Сальвіні не має вищої освіти: він покинув Міланський університет, так і не отримавши диплома.
Чехія. Вибори в контексті дипломатичного конфлікту з Росією
Чергові парламентські вибори в Чехії заплановані на восьме-дев’яте жовтня 2021 року. За ці два дні чехи виберуть 200 депутатів нижньої палати Парламенту.
Нинішня політична ситуація в країні неспокійна та неоднозначна. Чинний президент Мілош Земан, мабуть, найбільш прокремлівський серед європейських лідерів, зокрема він підтримав анексію Криму та агресію РФ на Донбасі, а також виступав проти антиросійських санкцій із боку ЄС.
Прем’єр-міністр країни Андрей Бабіш навпаки тяжіє до Європи. Саме його партія ANO нині керівна в парламенті, і, після перемоги на виборах 2017 року, Бабіш оголосив пробрюссельський курс. Проте цей напрямок не завадив прем’єрові йти на поводі в президента Земана й таки звільнити «русофобських» урядовців, які не схвалювали реєстрації в Чехії російської вакцини «Спутник V». Крім того, рейтинг ANO падає, опозиція звинувачує прем’єра в популізмі, а проросійські комуністи відмовилися підтримувати цю партію в парламенті. І, можливо, Бабіш хотів би дещо змінити курс задля утримання позицій, але останні події можуть внести свої корективи.
Нині набирає обертів дипломатичний скандал між Чехією та Росією, пов’язаний із причетністю спецслужб РФ до вибуху на складах боєприпасів у селі Врбетіце у 2014 році. Перша вже вислала з країни російських дипломатів, а друга оголосила персонами нон грата 20 співробітників посольства Чехії. 26 квітня Андрей Бабіш спростував слова Мілоша Земана про існування іншої версії та відсутність доказів причетності Росії до інциденту. Позиції самого президента на тлі останніх подій ослабли: опозиція звинувачує його у відкритті «воріт для російської дезінформації» та навіть у державній зраді. «Теоретично не можна виключати процедури імпічменту М. Земана. Звичайно, якщо таким буде рішення Конституційного суду Чеської Республіки», — коментує провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Андрій Мартинов.
У Андрея Бабіша свої проблеми. Нещодавно три опозиційні партії Чехії — TOP 09, ODS та «християнські демократи» — об’єдналися в коаліцію для участі в парламентських виборах. Зараз цей союз планує збирати підписи за скликання парламенту, щоб оголосити вотум недовіри уряду. Опозиція не підтримує політику чинного управління щодо боротьби з коронавірусом, а також вважає, що країні потрібна сильніша владна верхівка для вирішення конфлікту з РФ.
«Бабіш є контраверсійною політичною особою. Європейський Союз висуває йому звинувачення в нецільовому використанні субсидій із бюджету ЄС. Тому нинішній скандал на часі для керівної коаліції, адже відволікає увагу виборців від відсутності стратегії й тактики уряду щодо протидії коронавірусу. Найімовірніше, якщо нічого радикально не зміниться до жовтневих виборів, результати голосування будуть дуже “щільними” і вірогідно протестними. Якщо опозиція не наробить помилок під час виборчої кампанії, її шанси будуть непоганими. Але швидше президентові доведеться конструювати нову керівну коаліцію. У разі, коли до жовтня Земан буде підданий імпічменту це тільки поглибить внутрішньополітичну кризу в Чехії», — каже Андрій Мартинов.
Треба зазначити, що за результатами останнього опитування агентства Kantar, на виборах новостворена коаліція «Spolu» отримала би 19% голосів виборців і посіла б третє місце. А от на першому все одно опинилася б керівна партія ANO на чолі з Андреєм Бабішем.
Чад. На шляху до анархії?
За календарем виборів 2021 року, парламентські вибори в Чаді мали б пройти 24 жовтня. Але у зв’язку з останніми подіями існує вірогідність, що вони відбудуться не за графіком, якщо відбудуться взагалі.
20 квітня президент Чаду Ідріс Дебі, що правив країною протягом 30 років, був смертельно поранений у сутичці з повстанцями — угрупованням «Фронт за зміни та згоду в Чаді». Після інциденту тимчасовим президентом країни став Махамат Дебі, син вбитого політика. Незважаючи на те, що це призначення неконституційне (тимчасовим головнокомандувачем мав би стати спікер парламенту), Франція як країна-партнер Чаду в боротьбі проти ісламістів у Сахелі, підтримала Махамата Дебі. Імовірно, це було зроблено для того, щоб не втратити союзника, а також аби не спровокувати ще більші конфлікти на африканському континенті.
Проте опозиція Чаду зовсім не задоволена таким розвитком подій. Ситуація в країни загострюється: після вбивства Дебі військові розпустили уряд та парламент, закрили кордони та впровадили комендантську годину. «Спостерігачі вважають, що в Чаді є всі ознаки спланованого військового перевороту: вбивство легітимного лідера, порушення конституційної норми про спадкування влади, розпуск Національної асамблеї та запровадження тимчасового військового уряду», — пише Likenews із посиланням на нігерійське видання Premium Times. Багато експертів також вважають, що заворушення в Чаді можуть перерости в затяжний конфлікт, подібний до конфлікту в Лівії.
Хто ще?
Також восени 2021 року вибори до парламенту відбудуться в Норвегії (13 вересня), Ісландії (25 вересня), Аргентині (24 жовтня),а також у Марокко, Катарі, Гондурасі та на острові Мен. Ще низка країн не визначилася з датою проведення парламентських або президентських виборів: Японія, Сирія, Молдова, Болгарія та деякі інші.