Світ оживає після річного локдауну через COVID-19, і разом з економікою на доковідний рівень стрімко повертаються викиди парникових газів в атмосферу. Це невтішні новини для планети, яка не припинила нагріватися, попри перепочинок: зупинену роботу заводів, порожні дороги та вільне від літаків небо.
Напередодні кліматичного саміту Організації Об’єднаних Націй (далі — ООН) у Глазго міжнародні організації попередили, що пандемія відвернула світ від проблеми глобального потепління, але не усунула її. «Світ на краю прірви», — сказав генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш, вислухавши доповідь Всесвітньої метеорологічної організації. У ній йдеться про те, що останнє десятиліття було найспекотнішим за всю історію людства, і що б не робило людство, у найближчі десятиліття цю тенденцію не змінити, але можна пом’якшити її наслідки.
«Світ на краю прірви».
Антоніу Гутерреш
Щоб приборкати потепління, майже всі країни світу домовилися скоротити викиди парникових газів в атмосферу з метою втримати підвищення температури на планеті в межах 1,5 градуса в порівнянні з доіндустріальним рівнем. Така мета закріплена в Паризькій угоді, але екологи давно попереджають, що вона застаріла. Ця хартія отримала друге дихання після зміни влади в США на листопадових виборах 2020 року. Республіканці передали Білий дім та Сенат демократам, і новий президент Джо Байден скасував рішення Дональда Трампа про вихід з Паризької угоди.
Байден вирішив не чекати листопадового кліматичного саміту в Глазго, де країни вирішуватимуть, чи брати на себе підвищені зобов’язання в справі скорочення викидів, й організував на віртуальну зустріч чотирьох десятків світових лідерів, разом із російським президентом Володимира Путіна, а також Сі Цзіньпіном — керівником комуністичної партії Китаю.
Після завершення цього дводенного кліматичного саміту, який відбувся наприкінці квітня, країни, яким підконтрольна половина світової економіки, пообіцяли скоротити викиди так, щоб виконати заявлені в Паризькій угоді завдання. Тоді в Глазго буде простіше домовлятися про додаткове скорочення, якого вимагають учені. У всякому разі, на це сподівається Білий дім, який вирішив довести серйозність своїх намірів і не тільки повернувся в клуб борців із глобальним потеплінням, а й узяв на себе підвищені кліматичні зобов’язання.
Після завершення цього дводенного кліматичного саміту країни пообіцяли скоротити викиди так, щоб виконати заявлені в Паризькій угоді завдання. Тоді в Глазго буде простіше домовлятися про додаткове скорочення, якого вимагають учені.
Нещодавно Байден оголосив, що США займає друге місце після Китаю за шкідливими викидами. Президент сказав, що вони постараються їх скоротити вдвічі до 2030 року в порівнянні з рівнем 2005 року. За попереднього президента-демократа Барака Обами, обіцянки були приблизно вдвоє скромніші, а Дональд Трамп узагалі відмовився від них.
За день до промови Байдена, Європейський союз (далі — ЄС) також висловився з приводу цієї теми. ЄС підвищив до 55%, з колишніх 40%, мету скорочення викидів парникових газів до 2030 року в порівнянні з 1990-м. За ними посипалися обіцянки від союзників. Японія підняла планку до 46% з 26%, Канада — до 40–45% з 30%.
Із відновленням економіки після карантину, промисловість і транспорт почали коптити небо з колишньою ретельністю — попередило Міжнародне енергетичне агентство (далі — МEA) — організація, на оцінки якої покладаються багаті країни-споживачі викопного палива при прогнозуванні попиту на енергоресурси у світі.
Так, попит на вугілля, за оцінками МEA, буде зростати на 60% швидше, ніж приріст постачання енергії з усіх відновлюваних джерел. Такі показники забезпечують країни Азії, а перш за все Китай. Вони швидше за інших упоралися з наслідками пандемії і відновлюють економіку випереджальними темпами. До того ж країни, що розвиваються не гребують вугіллям, оскільки скорочення бідності та завоювання світового ринку для них більш пріоритетні, ніж оптимальний стан довкілля.
Тому лідерами у відмові від вугілля повинні стати держави з розвиненими економіками, об’єднані в клуб багатих країн Організації економічного співробітництва та розвитку (далі — ОЕСР). Учасники ОЕСР повинні повністю відмовитися від цієї копалини і припинити будівництво вугільних електростанцій.