Home » Zero waste: 5 екоміфів, про які варто знати кожному

Zero waste: 5 екоміфів, про які варто знати кожному

Здається, що турбота про стан довкілля — це дуже складно: сортування сміття, пошуки лише екотоварів, постійні обмеження в покупках і використанні послуг, проте в усій цій гонитві за збереження природи ховається чимало брехні. Format21 зібрав найпоширеніші міфи про екологічно дружній спосіб життя й розібрався в кожному з них. 

Міф 1. Паперовий пакет безпечніший для довкілля за пластиковий

Більшість людей вважає, що паперові пакети — це найбільш нешкідливий для природи варіант. Але, виявляється, що вони так само завдають шкоди природі. Для виготовлення паперу вирубуються дерева, а обробка та фарбування паперової сировини забруднює повітря шкідливими викидами.

За даними Greenpeace, при виробництві цих пакетів в атмосферу викидається на 70% більше шкідливих речовин, ніж при виготовленні пластикових. А скидання відходів у водойми збільшується в 50 разів.

 «Усе те, що біологічно розкладається — не обов’язково екологічне. Крім того, папір, розкладаючись, виділяє метан, газ, що спричиняє утворення парникового ефекту. Для виготовлення одного стандартного паперового пакета йде вдесятеро більше матеріалу, ніж для такого ж пластикового. А значить витрачається більше ресурсів і створюється більший «вуглецевий слід» унаслідок виробництва такого продукту», — Лейла Акароглу, експертка з раціонального використання природних ресурсів для «Deustche Welle».

Отже, для виготовлення пакетів як із паперу, так із пластику потрібно багато ресурсів. Тому краще придбати плетену сумку або місткий багаторазовий шопер, еко-торбинку. Вони прослужать довше і не завдадуть великої шкоди природі.                             

Міф 2. Пластик шкодить довкіллю

Насправді ж шкідливий не сам пластик, а його неусвідомлене споживання у великих кількостях. Він — навіть дуже корисний, стійкий та дешевий матеріал, який свого часу здійснив справжню революцію в галузі машинобудування, легкої промисловості й медицини. Проблема полягає в тому, що з пластику сьогодні виробляють товари, термін служби яких мінімальний: одноразовий посуд, пакети-майки, різна тара. 

«Пластикові відходи, як і будь-який інший тип сміття, має свої мінуси, але не є настільки шкідливим для природи, як усі звикли думати. Більшість полімерів можна переробляти, але для цього потрібно збирати сміття окремо й ставитися з повагою до навколишнього середовища».

Ірина Малевська

За даними ООН, щороку на Землі виробляється близько 300 млн тонн пластикових відходів. Цього вистачить, щоб обігнути землю майже в 10 разів! Аби скоротити таку кількість, потрібно знайти альтернативу всім одноразовим речам, які ми використовуємо, а інші пластикові речі здавати для перероблення.

Міф 3. Сортування сміття — марна справа

Не варто вважати, що сортування сміття — марна справа, що планета давно й безнадійно забруднена, а від автомобільних вихлопів і викидів великих підприємств набагато більше шкоди. Великі справи завжди складаються з маленьких кроків та спільних зусиль. Крім того, у нашій країні існує багато організацій, які займаються сортуванням сміття. Серед них: Zero Waste Alliance Ukraine, ЯСОРТУЮ, Прихисти Пакет, Silporecycling тощо. 

«Якщо люди почнуть переробляти основні категорії відходів, то кількість, яка потрапляє в контейнер, можна легко зменшити на 30–40%. Чим менше генерується сміття — тим менше його потім потрапляє на сміттєві майданчики, менше доводиться вивозити в сміттєвозах і, як наслідок, це допомагає зменшити масштаб проблеми», — засновник «Recycle Map» Іван Стародуб для «Економічної правди».

Тож розв’язання проблеми зі сміттям насамперед залежить від самих громадян. Не треба чекати — потрібно сортувати вже зараз!

Міф 4. Дбати про довкілля — дорого

Кажуть, бути еко — це низка непотрібних витрат. Запевняємо, це зовсім не так. Вести нешкідливий для навколишнього середовища спосіб життя — не означає купувати все з приставкою «еко». Навпаки, філософія Zero waste пропагує усвідомлене споживання, вторинне використання товарів та економію ресурсів, а значить, і економію фінансів.

Так, вартість харчових продуктів у Zero waste значно вища, аніж у звичайних супермаркетах, адже екомагазини змушені проводити закупівлі в набагато меншому обсязі на відміну від великих мереж. Але не треба забувати про «Ашан» й інші гіпермаркети, де з легкістю можна придбати будь-які крупи, бакалію та сухофрукти на вагу. Варто пам’ятати і про те, що обираючи екозасоби, ми не лише допомагаємо навколишньому середовищу, але й економимо гроші у власному гаманці.

«Якщо в середньому ціна звичайних мийних засобів коливається в межах 30–60 грн., то їх екологічні альтернативи: сода, гірчиця, сіль, лимонна кислота тощо — коштують близько 20 гривень за 200 грамів. Що вже казати про скорочення споживання води й електроенергії».

Екоактивістка Катерина Лутенко

Найголовніше — відмовтеся від одноразових пляшок та посуду, не купуйте непотрібних речей, сортуйте сміття й віддавайте його на перероблення, і ви переконаєтеся, що екологічно дружній спосіб життя зовсім не потребує великих витрат.

Міф 5. Товари з позначками «еко» й «біо» — не шкодять довкіллю

Мусимо розчарувати, але найчастіше наявність маркування «еко» або «біо» на товарах — це звичайний маркетинговий хід для залучення людей, що стежать за екологією та своїм здоров’ям. Такий метод отримав назву «грінвошінг» — екологічно дружнє позиціювання продукту або компанії без підстави.

Уперше цей термін запропонував еколог Джей Вестервельд у 80-х. Тоді декілька компаній звинуватили у фальшивому екопозиціюванні бренду. Так, велика нафтова корпорація Chevron замовила серію коштовних телевізійних і друкованих рекламних роликів, головною метою яких була демонстрація своєї турботи про навколишнє середовище. Але незабаром з’ясувалося, що Chevron порушувала закон, що стосувався збереження чистого повітря та забруднювала місця проживання тварин. 

На жаль, деякі бренди й досі використовують таку технологію. І, варто зауважити, вона діє. Так, кожен п’ятий українець вважає, що товари з маркуванням «біо», «еко», «органік» безпечні для навколишнього середовища та людини.

Насправді ж такі позначки корисні лише самим брендам: маркування підвищує конкурентоспроможність товару й відкриває можливість здобути популярність на західних ринках.

Проте, в Україні є товари, які використовують офіційно затверджені екомаркування. Наприклад, це товари зі знаком «зеленого листя», «білого дерева» на зеленому фоні та «зеленого журавлика», які вказують на органічне походження продуктів. 

«Існує багато різних критеріїв, які вказують на екологічність продукції. Для отримання права на реєстрацію в якості веганського продукту, бренд має відповідати певним критеріям: при розробці та виробництві продукту, як і серед його компонентів не допускається використання будь-яких продуктів тваринного походження (побічних продуктів або похідних), не допускаються будь-які випробування на тваринах, а також використання ГМО, які містять тваринні гени», — авторка телеграм-каналу «My Eco Routine» Лада Полтавська для «Inspired». 

Отже, інколи міф — це просто міф. Тому досліджуйте, знаходьте своє і все буде ECO! 

ПОДІЛИТИСЯ:
Позначки: