У кожному жарті лише доля жарту. Що ж ховається за гумором та простим на вигляд сюжетом «Сватів»? Як серіал пропагує радянську ідеологію, і чому версія святкування Дня перемоги в стрічці досить суперечлива? Розбираємося в матеріалі.
Передісторія й тривожні сигнали
«Свати» — дуже популярний в Україні та Росії сімейний комедійний серіал. Ідея і сценарій належать Студії «Квартал-95», а одним із головних продюсерів проєкту був чинний президент України Володимир Зеленський (на зйомках сьомого сезону Зеленського змінив Володимир Шпонька).
На тлі українсько-російського конфлікту ситуація навколо серіалу залишається напруженою. Багато акторів-росіян у 2014 році підтримали анексію Криму, а потім незаконно відвідували півострів із гастролями, зокрема Федір Добронравов, Людмила Артем’єва і Тетяна Кравченко.
Цим людям заборонили в’їзд на територію України, зйомки сьомого сезону серіалу призупинили, а з листопада 2017 року «Свати» були заборонені до показу в Україні через участь у серіалі «митців-українофобів», яких фіксує центр «Миротворець» та заносить до чорного списку.
У 2019 році (якраз після приходу Зеленського до влади) ситуацію зрушили з «мертвої точки». У червні «Свати» знову з’явилися в ефірі українських каналів, а зірці серіалу Федору Добронравову дозволили перетинати кордон України.
Зйомки відновили, щоправда, не в Україні, а в Білорусі. В інтерв’ю актори розповідають, що залишилося дозняти чотири серії, але через пандемію це зробити важко. Фанати очікують побачити «Свати 7» на екранах узимку 2021 року.
А тим часом українські канали (і російські теж) періодично транслюють попередні сезони «Сватів», зокрема в травні стрічку можна подивитися на «1+1» з понеділка по четвер о 20:15. Тут починається найцікавіше. Насправді, головне не те, хто грає в серіалі, а як і що він грає, й яку ідею хоче донести та чи інша стрічка.
Якщо говорити про «Сватів», то серіалу неодноразово висували звинувачення в проросійській пропаганді. Хоча стрічка українського виробництва, серіал — російськомовний, події відбуваються в РФ — на цьому не наголошують, але можна побачити російську символіку, форму РФ на поліцейських, надписи російською на дорожніх знаках тощо.
Крім того, у серіалі присутні антиукраїнські стереотипи. Глядачі, наприклад, помічають, що якщо родина з російським прізвищем «Ковалёвы» показана як міська інтелігенція, то герої з українським прізвищем Будько — це неосвічені селяни.
Що показує українське телебачення?
Четвертий сезон телесеріалу, що вийшов на екрани у 2010 році, знімали в нині окупованому Криму (саме його з початку травня транслюють на «1+1»). У цьому сезоні, мабуть, найбільше розгорнулася проросійська пропаганда, а ще — пропаганда Радянського союзу. Герої протягом 16 серій облаштовувати готель у стилі СРСР, і на екрані можна було побачити бюст Леніна, автомати з газованою водою, типову їдальню часів СРСР зі справами «Червоний Жовтень» або «Мао Цзедун фарширований», портрети Брежнєва, Андропова й Горбачова та інші предмети ностальгії за радянським минулим.
Цікаво, що наприкінці сезону дизайн СРСР перемагає на міжнародному конкурсі готелів. А конкурентом «Сватів» за іронією долі стає команда з України, яка, за сюжетом, вкрала ідею і зплагіатила проєкт…
Українці в цій серії, звісно, показані в дуже негативному світлі, десь тут помітний стереотип про «хитрого хохла», який хотів усіх обдурити. До речі, коли родина «Сватів» знайомиться з колегами з України, герой Федора Добронравова каже, що його батьківщина — це Радянський союз.
Святкуємо 9 травня разом зі «Сватами»
У шостому сезоні серіалу, що вийшов у 2013 році, ціла серія присвячена Дню перемоги та воєнно-патріотичному вихованню молоді.
Спочатку все відбувається стандартно: походи до музеїв, радянські патріотичні пісні, повернення фронтового листа ветерану. Протягом усієї серії бабусі й дідусі активно розповідають про подвиги радянських солдатів і сварять дітей, коли ті заявляють, що Другу світову війну перемогли американці. Але це все ще можна зрозуміти.
Гордість за радянське минуле досягає свого апогею наприкінці серії, коли влаштовується реконструкція бою за визволення міста. На екрані в цей момент можна побачити та почути таке: окопи, бомби, червоний радянський прапор, крики «Вперед», одного-єдиного німця, що відстрілюється, і дітей у радянській формі й з автоматами в руках.
На жаль, це нагадує російську ідеологію, за якою дітей потрібно виховувати в дусі мілітаризму та постійної боротьби з уявними, але дуже небезпечними ворогами.
Дивно, що серіал, який позиціонує себе як добрий, сімейний, позитивний, водночас показує, що чудова іграшка для дитини — це зброя, а найкраща гра — це війна.
А ще дивно, що такі серіали можна досі побачити на українському телебаченні. Здається, нам не потрібен ні бойкот російського кіно, ні саме російське кіно, якщо в нас наявна власна пропаганда українського виробництва.