Екологічні проблеми змушують людство по-новому використовувати природні ресурси. Проте розв’язання однієї проблеми часто призводить до інших — ще серйозніших. Не секрет, що автомобільний транспорт є одним з основних видів забруднення атмосфери. Вихлопні гази сприяють утворенню парникового ефекту, який провокує глобальне потепління.
Щоб зменшити шкідливий вплив транспорту, усе частіше водії переходять на так зване біопаливо, яке називають екологічною альтернативою бензину, дизелю та газу. Як стверджують дослідники, на відміну від викопного палива, біологічне здатне зменшити кількість викидів вуглекислого газу до 60%.
Однак чи насправді біопаливо є настільки екологічним? Format21 вирішив розібратися, що приховується за виготовленням «палива майбутнього».
Біопаливо отримують із сільськогосподарської продукції: кукурудзи, сої, льону, ріпаку, пальмової олії або цукрової тростини. Здавалося б, усе чудово: таке паливо повністю розкладається мікроорганізмами, воно є відновлюваним, на відміну від викопних, і ще й дешевшим. Проте є одне «але».
Із кожним роком кількість земель, яку займають під вирощування сільгоспкультур для вироблення біопалива, збільшується за рахунок вирубки лісу. За оцінками науковців, лише за один рік, із серпня 2019 по липень 2020 року, у Бразилії знищили 11 088 кв. км тропічних лісів.
Бразилія — світовий лідер із використання біопалива разом із США та ЄС. Для його виготовлення бразильці засаджують мільйони гектарів земель цукровою тростиною. Полів не вистачає, тому їх створюють на місці вирубаних ділянок лісу.
Як відомо, амазонські ліси займають площу 5,5 мільйонів квадратних кілометрів. У них живуть 10% усіх видів тварин і рослин планети. Ба більше, тропічні ліси відіграють надзвичайно важливу роль у регулюванні клімату, адже вони уповільнюють темпи глобального потепління, вбираючи діоксин вуглецю, що виробляють усі автомобілі планети.
Таким чином, проблема забруднення атмосфери вихлопними газами завдяки біопаливу лише загострюється.
Чому влада Бразилії не вживає належних заходів?
Річ у тім, що амазонські ліси почали вирубувати такими швидкими темпами саме з дозволу президента Бразилії Жаїра Болсонару, адже за словами експертів він тісно пов’язаний з аграрним лобі (системою контор й агентств, монополій, представники яких неофіційно діють у кулуарах парламентів та законодавчих органах країни — ред.).
Після приходу до влади в січні 2019 року Болсонару суттєво послабив законодавство щодо захисту навколишнього середовища. Він у чотири рази збільшив дозволені норми вирубки лісових територій заради перетворення їх на сільськогосподарські угіддя.
Такими діями Болсонару прагне перетворити Амазонію на масштабну агропромислову зону, незважаючи на очевидні плачевні для всього світу наслідки.
Цим президент Бразилії дещо нагадує 45-го очільника США Дональда Трампа. Обидва з недовірою ставляться до вчених і заперечують глобальне потепління.
Ще донедавна Бразилія була однією з найактивніших країн у боротьбі зі змінами клімату. У рамках Паризької угоди ця держава взяла на себе зобов’язання не допустити підвищення середньої температури у світі більш ніж на 1,5 градус Цельсія. Бразилія обіцяла зупинити вирубку лісів та відновити знищені території.
Однак у зв’язку з частими економічними кризами держава все менше уваги звертає на екологію й усе більше — на способи заробітку, одним з яких є сільське господарство.
Жаїр Болсонару призначив міністром екології Рікардо Саллеса, який має судимість за екологічні злочини. До того ж президент Бразилії знизив на 34% суму штрафів за вирубку лісів та скасував 10-річну заборону на вирощування цукрової тростини в тропіках Амазонії .
Близько 60% цієї цукрової тростини бразильці переробляють на етанол, який вважається у світі екологічно чистим біопаливом. Як кажуть у народі: на чужому горі власного щастя не побудуєш. Так і на вирубаних лісах Амазонії екологічної продукції для створення біопалива виростити неможливо.
Уже сьогодні цукровою тростиною засаджено понад 6,2 млн га. Кожного дня в Амазонії вирубують територію, що еквівалентна 300 футбольним полям.
У жодній іншій країні світу сільське господарство не розвивалося так стрімко, як у Бразилії. У той же час у жодній іншій країні його розвиток не приносив такої екологічної шкоди.
Проти знищення Амазонії й політики Болсонару у сфері захисту довкілля вже сформувався рух опору. Бразилія є країною, де вбили найбільшу кількість активістів, які захищали навколишнє середовище. Лише за 2017 рік 57 людей поклали життя заради збереження тропіків.
Науковці попереджають, що з нинішніми темпами вирубки Амазонії її екосистема близька до точки неповернення. Зовсім скоро тропіки можуть утратити здатність стримувати глобальне потепління, що призведе до непоправних наслідків.
Станом на 2021 рік близько 20% початкової площі Амазонських лісів знищено, а останні декілька років темпи знеліснення стають рекордно швидкими.
Міжнародна спільнота вже сьогодні повинна впливати на політику президента Бразилії у сфері захисту довкілля, а виробникам біопалива слід визначити його дійсну екологічність.
Інакше, за словами вчених, уже до 2064 року на місці тропіків буде суха рівнина, а на землі залишаться тонни вуглекислого газу, які поки поглинаються лісами Амазонії.