Перейти до вмісту
Home » Бодімодифікації — що змінилося та на що очікувати у сфері в майбутньому

Бодімодифікації — що змінилося та на що очікувати у сфері в майбутньому

Сфера модифікацій тіла набуває значної популярності серед населення — за останні 10 років кількість салонів татуювань і пірсингу в Україні зросла. А це свідчить про тенденцію поширення культури бодімодифікацій. Якщо раніше бажання прикрашати себе виявляли представники субкультур (переважно молодь), то зараз статистика показує, що на сеанси здебільшого приходять люди віком від 18 до 60. 

Тату-майстер із Києва розповів, що найстаршій його клієнтці 73 роки. «Приємно усвідомлювати, що покоління, яке здавалося б не сприймає тату-культуру за норму, виходить за рамки у власній голові», — Денис Ковальчук, тату-майстер із десятирічним досвідом. 

Головна проблема індустрії в Україні зараз — необладнані студії та непрофесійні майстри, у яких немає необхідних навичок, можливості гарантувати повну стерильність під час сеансу й безпеку клієнта. Але і не менш вагома проблема — відсутність підтримки цієї сфери з боку влади. Зараз у законодавстві України немає терміну «тату-салон», тому працівники стикаються з проблемою офіційного працевлаштування. 

Якщо порівняти розвиток сфери в Україні та Польщі, то помітимо тенденцію кращого економічного розвитку салонів у великих містах країни-сусіда. Це може бути зумовлене різним сприйняттям культури бодімодифікацій, яка в Польщі почала розвиватися раніше, ніж у нас. 

Відрізняється і рівень відкритості людей та актуальні тренди. В Україні й Польщі більше популяризований графічний стиль тату, а, наприклад, у Норвегії та Данії люди люблять експериментувати. Великий плюс, коли серед населення не побутують стереотипні думки як щодо гендерних питань, так і стильових. 

Тату-майстриня Валерія Шевченко розповіла, що в різних країнах є відмінності в культурі тату й пірсингу через кардинальну відмінність у побажаннях клієнтів. «У Нідерландах я багато разів зустрічала людей, які роблять тату як частину прийняття себе». 

Якщо говорити про культуру пірсингу — в Україні як і у Польщі, Канаді або Іспанії до такого способу самовираження ставляться або байдуже, або позитивно. Це зумовлено закріпленням цього виду бодімодифікацій завдяки популяриції в дев’яності й нульові.

Пірсинг-майстриня з Києва Марія Костецька виокремила труднощі сфери у важкому пошуку необхідних матеріалів та інструментів для роботи, бо наразі замало магазинів цієї вузької спеціалізації.

«Проблема для мене — деякі люди, які не сприймають пірсинг тіла як норму. І хоча ця тенденція спадає й ми вчимося розуміти захоплення одне одного, я досі часто слухаю розповіді на своїх сеансах про агресивну реакцію батьків на новий прокол».

Марія Костецька. Працює в цій сфері вже 3 роки.

Наразі сфера прогресує та розвивається, оскільки в Україні з’являються професійні школи тату й пірсингу (Tattooer, Vean-tattoo, Tattoofusion, Din Gior), якість та безпеку контролюють як власники студій, так і державні органи, майстри вдосконалюються завдяки численному ринку конкурентів, а люди свідомо обирають спеціалістів та змінюють свою категоричну думку про боді-арт.

ПОДІЛИТИСЯ: