Ми продовжуємо в рамках спецпроєкту «Антитеза» публікацію матеріалів нашої спеціальної кореспондентки Айсель Мусаєвої з Баку. Пропонований проєкт дає низку відповідей на «цунамі» російської дезінформації і створює своєрідну медіаплатформу – лінійку інтерв’ю з зарубіжними політичними редакторами, яка розвінчує пропагандистські наративи російського агресора. Сьогодні розмова з Ібрагімом Гашимовим, редактором проекту інформаційного відділу телеканалу «Хазар».
— Ібрагіме, як ви вважаєте, чи знав президент Азербайджану, що Росія почне війну з Україною наступного дня після підписання двосторонньої угоди про співпрацю з Росією? Якби він знав, чи підписав би цей контракт?
— Я не можу сказати, що міг знати наперед президент Азербайджану чи будь-який інший чиновник. Перед початком російсько-української війни спецслужби США та інших країн поширювали інформацію про те, що Росія нападе на Україну. І навіть прогнозували, що ця атака провалиться. Але я не можу сказати, хто це точно знав. Що стосується декларації про співпрацю, підписаної між Азербайджанською Республікою та Російською Федерацією, то тут йдеться про розвиток союзницьких відносин між двома державами, де відображені такі питання, як взаємна діяльність на міжнародній арені, співробітництво в нафтогазовій сфері, непорушність кордонів і суверенітету. Ця угода не містить зобов’язання визнавати територію будь-якої країни, якщо одна зі сторін її окупує. Як завжди, під час війни Азербайджан визнав незалежність і територіальну цілісність України.
— Якою є, на вашу думку, позиція уряду та народу Азербайджану, які спостерігають за цією страшною агресією?
— Сам Азербайджан є країною, території якої перебували під окупацією вже майже 30 років. У результаті 44-денної війни у 2020 році ми звільнили ці території. Тому я вважаю, що Азербайджан з болем і сумом спостерігають за цим, як на державному рівні, так і як прості громадяни. Баку завжди заявляв, що не підтримує окупацію та агресію проти власної країни і інших держав. Ми бачимо, що окрім військових, в Україні гинуть мирні жителі, невинні немовлята, діти та люди похилого віку. Звичайно, всі з болем у душі спостерігають за всім цим. Азербайджанці, які мають в своїй країні біду – близько 1 мільйона біженців і внутрішньо переміщених осіб, і це пережили, звісно, дуже добре розуміють біль людей, які були змушені виїхати з України в інші країни. Ми як держава і як народ хочемо, щоб війна швидше закінчилася.
— Чи могли б ви зпрогнозувати, як ця війна глобально вплине на економіку Азербайджану і розповісти на які саме сектори вона впливає вже зараз?
— І Росія, і Україна є економічними партнерами Азербайджану. Багато продукції імпортується в Азербайджан з обох країн. Думаю, що багато негативних наслідків російсько-української війни азербайджанський народ уже відчув на собі. Україна є одним із найбільших експортерів зерна, а також іншої сільськогосподарської продукції, а також багатьох харчових продуктів, товарів медичного призначення та фармацевтичних препаратів. Війна призвела до вимушеного обмеження діяльності багатьох галузей бізнесу. У зв’язку з цим серйозно зросли ціни на борошно, пшеницю, кукурудзу, ячмінь, різні види кормів, сметану, молоко, нафтопродукти, а також багато ліків, що привозяться в Азербайджан. Це призводить до зростання витрат більшості населення моєї країни. Оскільки попит перевищує пропозицію, подорожчання необхідних продуктів харчування негативно впливає практично на всі верстви населення. Крім того, через те, що продукти, які традиційно завозяться в Азербайджан через Росію багатьма країнами, через санкції змінили свій напрямок і надходять з інших територій, ціни на них також значно зросли через збільшення транспортних витрат. Тому війна призводить до значного падіння добробуту і азербайджанців також.
— Азербайджанська державна нафтова компанія за власні кошти відновила зруйновану окупантами школу в Ірпені. Про що свідчить демонстрація такої підтримки України в Баку?
— 20 відсотків території Азербайджану перебували під вірменською окупацією. Ми добре знаємо відчуття окупації території країни, її біль. Тому ми не погоджуємося з окупацію Росією українських територій.
Під час першої Карабаської війни, під час наступного припинення вогню та під час другої Карабаської війни ми мали багато мучеників серед мирного населення. Тому ми не можемо миритися із вбивством мирних українців, бо це злочини проти людяності.
Ми як народ переживаємо ту ж долю, що й українці. Наші території були окуповані, там вбивали мирних жителів і дітей, у нас і в них теж чинили геноцид.
Тому ми підтримуємо Україну і заявляємо, що ми з українським народом. І як держава, і як народ Азербайджану. Надіслана гуманітарна допомога, акції підтримки організовані в Баку, а також продовольство, товари та інша подібна допомога від громадян є яскравим доказом цього.
Авторка: Айсель Мусаєва