Каталонські пристрасті тижнями не сходять з екранів і стрічок в соцмережах. Незалежницькі прагнення останнім часом . Де іще території прагнуть самостійності й чому – далі в нашому огляді.
Курдистан
Референдум в Іракському Курдистані 25 вересня 2017 року задав тренд ще до каталонського. Курди наполегливі у своєму бажанні відокремитися уже давно. На неофіційному референдумі 2005 року 98% проголосували “за” незалежність.
Джерело: AP Photo/Hassan Ammar
50-мільйонний етнос за тисячу років свого існування ніколи не мав власної держави. Однак ці прагнення дуже зовсім не схвалюють лідери інших незалежних країн Близького Сходу. Відома арабська приказка виразно свідчить про зверхнє ставлення до мешканців Курдистану: “У світі існує три великі біди – щур, саранча та курд”.
Джерело: Aljazeera
Країна Басків
Баски у бажанні незалежності від Іспанії після Каталонії здаються геть неоригінальними. У 1936 році вони пережили громадянську війну, яка завершилася тиском диктатури Франсіско Франко та цілковитою забороною баскської мови й звичаїв, репресіями представників баскського етносу. Згодом у 1959 року баски заснували сепаратистську організацію ЕТА, яка придумала собі найефективніший спосіб боротьби – теторизм. Офіційна заява про ліквідацію ЕТА у 2011 році трохи заспокоїла іспанський уряд. Але ніщо не вічне, особливо спокій.
Джерело: espanarusa.com
Техас
Техасці не так активно проводять референдуми. Бояться, що на федеральному рівні цю незалежність ніхто ніколи не підтвердить. Кожен штат у США має власну Конституцію, яка формально не заборонить Техасу проголосити себе окремою міні-державою. Але що з того вийде?
Джерело: texassponsorahighway.com
Цікаво, що посилення незалежницьких бажань їх надихнув…Крим. Там, мовляв, голос більшості населення півострова “за” відокремелення зіграв вирішальну роль. Свого часу Мексика визнала незалежість Техасу і дозволила йому відокремитися, а от США поки що ні.
Палестина
Палестина – держава з частково визнаною незалежністю від Ізраїлю. Ця арабська країна існує в межах єврейського Ізраїля. Оливи у вогонь підливає радикальна політикою ПНА (Палестинська національна адміністрація). У 1968 році вона ухвалила Палестинську Хартію, яка заявляла про потребу ліквідації держави Ізраїль. А ще раптово обстріляла територію Ізраїлю через його пропозицію позбавити Палестини її озброєння. Про які добросусідські стосунки вести мову?
Джерело: Reuters/Muhammad Hamed
Татарстан
Так-так, навіть у Росії, де повноваження автономій визначені дуже жорстко, є території, яких такий стан речей не влаштовує. У червні 2017 року термін дії підписаного у 1994 договору про розмежування прав республіки Татарстан і центральної влади завершився, а новий документ досі не затвердили. Політичну еліту Татарстану це насторожує, адже договір надавав їй право на самостійну зовнішнє політику. Російський уряд же хоче урівняти всі автономії у їхніх повноваженнях. Тому остаточної відповіді про нову автономію Татарстан поки не одержав, але про всяк випадок вимагає повернути колишній статус.
Джерело: Idel.Реалии
Корсика
Корсика урочисто привітала незалежність Каталонії. Такі гучні заголовки після прийняття резолюції про незалежність каталонців звернули увагу й на цей французький острів. Протягом довгого часу це був найбідніший регіон у Франції, а в 1991 році островом прокотилася низка терористичних актів. Сепаратистський рух на Корсиці регулює система кланів та мафіозні структури. Тут діють свої закони, і проблема міжетнічних конфліктів особливо гострі. Та й географічно які з корсиканців французи, коли їхній острів від Франції вдвічі далі, ніж від Італії.
Прапор незалежної Корсики
Джерело: Твіттер CORSICA LIBERA
Венето і Ломбардія
на відміну він інших бунівників, вони хочуть розширення автономії, а не цілковитої незалежності від Італії. Згідно зі 116 статтею італійської конституції, модні міланці (Мілан – столиця Ломбардії) та поетичні венеційці (Венеція – центр провінції Венето) діють абсолютно законно. Референдуми про розширення автономій Італія не забороняє. Однак Рим аж ніяк не задоволений такою ідеєю. Внесок цих регіонів до загальноіталійського ВВП становить 30%.
Джерело: LaPresse – Claudio Furlan
Шотландія
Шотландці значно стриманіші у своїх незалежницьких прагненнях. Під час останнього референдуму за незалежність автономії 2014 року лише 45% населення проголосували позитивно. Цей референдум відбувався за регламентом, який міністр автономного уряду Шотландії Алекс Салмонд підписав із тодішнім прем’єром Великої Британії Девідом Камероном. Однак консервативних британців можна зрозуміти. Їм не хочеться повторити кривавий конфлікт у бунтівній Північній Ірландії 1998 року, внаслідок якого загинуло кілька тисяч активістів та цивільного населення.
Джерело: independent.co.uk
Вивчала Олена Куренкова