Збудувати дім, виростити сина, посадити дерево, купити автомобіль. Сьогодні більшість українців заради нового авто готові багато років сплачувати кредит, по кілька годин стояти в заторах, в кращому випадку — витрачати гроші на паркінг, у гіршому – ставити свої Range Rover на тротуарах, клумбах та дитячих майданчиках.
За кількістю автомобілів сьогодні Київ уже наздогнав Нью Йорк. За інформацією Радіо Свобода, якщо у містян є доступ до власного автомобіля, у 88% вони скористаються саме ним, навіть в аномальний снігопад. У Європейських країнах ця цифра не перевищує 50%.
У багатьох містах світу знайшли екологічний вихід уже давно — велосипед. Обіцянка киянам налагодженої велоінфраструктури — це завжди одна з частин кампанії кожного наступного мера.
«Їздити на велосипеді містом небезпечно, тому що немає велосипедних доріжок. Тому нам потрібно розвивати транспортну інфраструктуру так, щоб киянам було зручно їздити не тільки на автомобілях, але і на велосипедах», — резюмував ще в січні 2014 року в одному зі своїх виступів Кличко. Він обіцяв, що у Києві для велосипедистів будуть виділені особливі доріжки, створено мережу муніципального прокату та сервісного обслуговування. Пройшло 3 роки, а віз і досі там.
Для киян питання велодріжок таке ж болюче, як і метро на Троєщину: щось із області фантастики. Сьогодні у столиці регулярно проходять веломарафони, нічні заїзди та змагання, але без якісної інфраструктури пересуватися містом небезпечно.
У Правилах дорожнього руху, затвердженими Кабінетом Міністрів України вказано:
Велосипедисту забороняється рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей до 7 років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих).
Отже велосипедисти стають повноправними учасниками руху поруч з фурами.
Чи можна у великому місті прожити без власного авто? Досвід багатьох європейських міст показує, що це цілком реально.
Лондон
В місті дуже розвинена велоінфраструктура: з 2010 року тут існує система прокату велосипедів, яка сьогодні налічує більше ніж 400 пунктів, також є півсотні велостоянок та чисельні доріжки для сайклістів. Автомобільний потік в Лондоні рухається повільніше ніж середньостатистичний велосипедист, а у годину пік близько 50% трафіку на мостах створюється саме ними. Крім того, уряд Британії підтримує тих, хто надає перевагу екологічному пересуванню: за повідомленням сайту uabike.com, консерваторами Великобританії була організована тримісячна дискусійна кампанія щодо застосування схеми зворотних виплат від вартості єдиних річних проїзних квитків тим людям, які в певні дні будуть добиратися на роботу і додому пішки або на велосипеді. У доповіді консерватора Роджера Еванса, сказано, що такий захід покликаний стимулювати людей до здорового способу життя найефективнішим методом – через гаманець.
Барселона
Вагомим доповненням до розвиненої системи системи громадського транспорту тут вважаються велосипеди. Для них у місті передбачені окремі доріжки, загальна протяжність яких сягає більше 160 кілометрів. У 2016 році керівництво міста розробило спеціальну карту для велосипедистів, на якій можна знайти підземні і наземні паркінги з місцями для стоянки, карту велосипедних доріжок і маршрутів.
Аліса Петі, студентка іспанського університету з України, про велоінфраструктуру в Барселоні:
Велосипедний транспорт дуже популярний, не як в Амстердамі, але майже. Скрізь стоять спеціальні стоянки для велосипедів від держави. Вони для місцевих. В одному місці взяв на станції, доїхав куди треба і на іншій станції поставив. Єдина умова – чекін велосипеда кожні 2:00.
Берлін
У Берліні є кілька видів велосипедної інфраструктури – велодоріжки, захисні велосмуги та звичайні велосмуги, велопішохідны доріжки і пішохідні зони, якими можна їздити. Тут, як і в багатьох містах Європи поширений муніципальний прокат, яким можуть користуватися також туристи. Розвитком займається міська влада. Крім того, цього року сенат Берліна затвердив план з розробки хайвеїв, два з яких почнуть будувати до кінця 2017 року. Вони працюватимуть з 2019. Від звичайних велодоріжок, вони відрізняються великою протяжністю – від 5 км. Маршрути будуть побудовані так, щоб час на світлофорі не перевищував 30 секунд.
Також у столиці планують збудувати велодоріжку, потяжністю в 9 км під наземною лінією метро. Незважаючи на масштаб проекту, він не вимагає великих вкладень, оскільки вже готовий на 80%: асфальт майже на всій протяжності майбутнього маршруту.
Париж
Тут також не забувають про велоінфраструктуру: протяжність паризьких доріжок сьогодні складає близько 700 км, але до 2020 року місто планує вдвічі збільшити мережу – до 1400 км.
Досліджувала ситуацію Аліна Овчаренко